Абу Алі Хусейн Ібн Сіна
Короткі вірші
Переклад Василя Мисика


© Авіценна (Ібн Сіна)

© В.Мисик (переклад з перської), 1990

Джерело: Захід і Схід: Переклади. К.:Дніпро,1990

Електронний текст: Бібліотека "Джерело" (ukrlib.com), 2004


Зміст

"Хоч я великим став, а дні в тісноті трачу"

"Коли забагатієш, то простягни до друзів..."

"Найвищої мети я прагну і жадаю..."

"Не метушись, бо всюди живе твоя душа..."

"Що за людці! Так заздрять на мій хист..."

"Вони прощення просять моїм гріхам, бо в серці..."

 


 

 

 

 

* * *

 

Хоч я великим став, а дні в тісноті трачу.

Зросла ціна моя, а покупців не бачу.

 

 

 

* * *

 

Коли забагатієш, то простягни до друзів

Із щедрими дарами, із частуванням руки.

А спобіжить нещастя, не виявляй нікому,

Нехай безмовно жовкне твоє лице від муки.

 

 

 

* * *

 

Найвищої мети я прагну і жадаю,

Ніколи вниз мій дух не спуститься й на мить:

Або дістануся жаданої верхівлі,

Або хай смерть мене на цім шляху приспить.

 

 

 

* * *

 

Не метушись, бо всюди живе твоя душа,

Вперед, до благ найвищих - таке у неї гасло.

 

Душа - скляна судина, наука - світло в ній,

А нашу людську мудрість вважатимем за масло.

 

Воістину, живеш ти на грані небуття

Лише хвилину, поки те світло не погасло.

 

 

 

* * *

 

Що за людці! Так заздрять на мій хист,

Що заочі кленуть мене повсюди.

 

Знання, освіта, розум мій - для них

Лиш зачіпка для лайки та огуди.

 

Як дикий цап рогами скелю б'є,

Так і мені ці докучають люди.

 

Та юнака, що став на певний шлях,

Не устрашать пусті їх пересуди.

 

 

 

* * *

 

Вони прощення просять моїм гріхам, бо в серці

Таять передо мною і острах, і докір.

 

Як од страшного звіра, копають ями, хрипко,

Як пси, на мене брешуть, бо я ж і є той звір.

 

Коли встають уранці, на мене зирять косо,

Що я всю ніч працюю, томлю і думку, й зір.

 

Якби вони по правді, без заздрості судили,

То, певно б, не зганьбили мій труд, мій добротвір.

 

 

 

 


© Aerius, 2004

 


мобильный каток