Дистихи Марка Катона
Переклад Мирона Борецького


© невідомий автор

© М.Борецький, 2000

Джерело: Давня римська поезія в українських перекладах і переспівах. Л.: Світ, 2000. 328 с. - С.: 271-275.

Сканування та коректура: Aerius, SK (ae-lib.org.ua), 2004


Зміст

Про "Дистихи"

 

Книга І

Книга ІІ

Книга ІІІ

Книга IV

 


 

"Дистихи Марка Катона" (Dicta Marci Catonis) - збірка практичних моральних порад, що побутували серед народних мас, у гекзаметрах, прототипом якої було "Повчальне слово синові" Марка Порція Катона Старшого (234-149 pp. до н. є.). Написані ці твори прозою, але оскільки передавалися з покоління в покоління усно, для кращого запам'ятовування їх прозовий текст замінювався гекзаметричними двовіршами (дистихами). Саме збірки (зводи) таких практичних правил поведінки людини в різних життєвих ситуаціях збереглися до наших часів під заголовками "Дистихи Марка Катона" і "Вислови семи мудреців".

Сьогодні важко, майже неможливо встановити час остаточного оформлення збірки "Дистихи Марка Катона", як, зрештою, і збірки "Вислови семи мудреців". Дослідники римської літератури датують його IV ст. н. є., і хоч І-IV ст. - час поширення християнства в Римській імперії, проте останнє не мало сильного впливу на цю літературну пам'ятку. Вчені сходяться на думці, що одиноким дистихом, в якому можна було б вбачати вплив християнської моралі, є такий:

"Може, у комусь згрішиш, то карай сам себе покаянням;

Рана твоя заживе, бо болем лікуються болі"

        (IV, 40. Переклад Віталія Маслюка).

Збережені рукописи цього твору мають заголовки: Dicta Marci Catonis ad f ilium suum, Marci Catonis ad f ilium salutem і Libri Catonis philosophi. На думку дослідників, ім'я Катона в цих рукописах - літературний вимисел, оскільки у двовіршах непомітний прояв патріотичних почуттів до своєї вітчизни, держави, народу, що були підвалинами моралі римського громадянина. В "Дистихах" викладені моральні поради, адресовані окремому індивідууму з егоїстичними поглядами.

"Дистихи Марка Катона" - це 144 дистихи, які утворюють чотири книги: у першій книзі - 40, у другій - 31, у третій - 24, у четвертій - 49 дистихів. Передує дистихам лист Марка Катона до свого сина: "Коли я зауважив, як багато людей допускаються тяжких помилок у царині моралі, я визнав необхідним допомогти їх думці і подбати про їхнє добре ім'я, щоб жили вони зі славою і були достойними. І ось, любий мій сину, я навчу тебе, яким чином належить тобі турбуватися про свої душевні якості; ти ж мої настанови читай і розумій, бо читати і не розуміти означає нехтувати (прочитаним)" (Переклад Мирона Борецького).

Віталій Маслюк

 


 

 

КНИГА І

 

1,1.

Духом якщо є Бог, як про це нам пісні повідають,

Мусиш його шанувати лише від чистого серця.

 

1,2.

Завжди невтомно працюй, у спанні не кохайся ніколи:

Бо відпочинок надмірний викохує тільки пороки.

 

1,3.

Найголовніша чеснота - тримати язик за зубами:

Той, хто розумно мовчить, той справді подібний на Бога.

 

1,4.

Не супереч сам собі, не сварися з собою ніколи:

Не поладнає ні з ким, хто сам із собою в незгоді.

 

1,5.

Як до людського життя і звичаю придивишся добре,

То не осудиш нікого: безгрішним ніхто не буває.

 

1,6.

Те, що зашкодити може, відкинь без вагання, яким би

Цінним воно не було: бо корисне цінніше багатства.

 

1,7.

Будь чи твердим, чи м'яким, як того вимагатиме справа:

Зміниться часом мудрець, а ніхто йому й слова не скаже.

 

1,8.

Жінці не вір, як вона невдоволена буде рабами:

Милих її чоловікові жінка любити не буде.

 

1,9.

Тим, що тобі дорогі, не жалій ти поради ніколи,

Навіть тоді, як вони відмовляються вчитись у тебе.

 

1,10.

Із велемовним змагатись словами не пробуй ніколи:

Мова дається усім, та не кожному розум і мудрість.

 

1,11.

Інших люби, але так, щоб собі залишитися другом:

Добрим для доброго будь, та наслідків злих бережися.

 

1,12.

Плітками нехтуй завжди, бережися плітки запускати:

Шкоди мовчання не робить, лише балакучість шкідлива.

 

1,13.

На обіцянки чужі не плекай ти надмірно надії:

Віри так мало в житті, бо занадто усі балакучі.

 

1,14.

Віри хвалі надмірній не йми, сам собі будь суддею:

Ліпше від тебе ніхто, пам'ятай, про це знати не може.

 

1,15.

Всім розказати спіши про чиєсь добродійство для тебе:

Сам коли зробиш добро, то мовчи, не розказуй нікому.

 

1,16.

В разі, як інших слова і діла ти осудиш на старість,

То пригадай-но собі, що ти сам виробляв молоденьким.

 

1,17.

Як хтось тихенько із кимсь розмовляє, не бійся ніколи:

Тільки злочинець гадає, що всі говорять про нього.

 

1,18.

Слід берегтися нещасть, коли щастя тобі посміхнеться:

Бо не буває кінець таким самим, як початок.

 

1,19.

Наше життя і крихке, і повите завжди таїною,

То ж не плекай-но ніколи надій на чиюсь ти кончину.

 

1,20.

Приятель бідний коли щось маленьке тобі подарує,

Лагідно дар прийми й не забудь похвалити достойно.

 

1,21.

Голим тебе немовлям привела на світ цей природа,

Тож терпеливо зноси тягарі усі бідності, сину.

 

1,22.

Ти не лякайся межі, що кінець у житті означає:

Завжди, хто смерті боїться, життя за життя ще втрачає.

 

1,23.

В разі, як друг твій добром за твоє добро не заплатить,

Не звинувачуй богів, а старайся сам стриманим бути.

 

1,24.

Щоби не знати нестатків, набутим умій скористатись:

Щоб зберегти, що набув, уважай, що завжди ти в нестатках.

 

1,25.

Щоб шанували тебе й легковажним ніколи не звали,

Двічі ти не обіцяй те, що можеш комусь ти зробити.

 

1,26.

Хто на словах тобі друг, а в душі ховає підступність,

Тому подібним плати: і хитрістю хитрість здолаєш.

 

1,27.

Не довіряй ти надмірно людині улесливій, сину:

Солодко вабик співає, щоб птиць заманити лукаво.

 

1,28.

В разі, як маєш дітей, а не маєш для них ти багатства,

Дай їм якесь ремесло, щоб з нестатками вміли боротись.

 

1,29.

Зви дорогим все дешеве, дешевим усе найдорожче:

То не назве ніхто тебе ні скупим, ні захланним.

 

1,30.

Що засуджуєш сам, того не роби сам ніколи:

Дуже ганебно, коли свою власну вину викриваєш.

 

1,31.

Прагни того, що тобі видається достойним і чесним,

Глупо того добиватись, що може закон відібрати.

 

1,32.

Не надавай переваги незнаному ти над відомим:

Розум керує відомим, а випадок - всім невідомим.

 

1,33.

Дуже багато в житті небезпек невідомих і грізних,

Отже, той день, що надходить, черговим вважай подарунком.

 

1,34.

Хоч би ти міг перемогу здобуть, уступи все ж колезі:

Друзів солодких собі збережеш, уступаючи друзям.

 

1,35.

Не вагайсь за велике хоча би малим заплатити:

Вдячність з'єднає в союз дорогий тобі друзів надійних.

 

1,36.

Бійся сваритися з тим, з ким тебе поєднує приязнь:

Гнів ворожнечу годує, а згода зміцнює дружбу.

 

1,37.

Навіть як раб провинився і гнів розбудив цим у тебе, -

В руки візьми сам себе й пожалій-но прислужника свого.

 

1,38.

Часом знеси терпеливо того, кого міг би здолати:

Іноді доблесть найбільша в терпінні якраз полягає.

 

1,39.

Те бережи-но дбайливо, що праця тобі назбирала;

Там, де вже праці нема, з'являється бідність несита.

 

1,40.

Друзям своїм помагай і знайомих підтримуй у скруті,

Та не забудь, що з усіх ти найближчий собі лиш самому.

 

 

КНИГА ІІ

 

2,1.

Бути корисним старайся ти навіть цілком незнайомим:

Послуга друзів дає, а дружба дорожча від царства.

 

2,4.

Справу сумніву у гніві ніколи не смій розглядати:

Розум затьмариться гнівом і правди уже не побачить.

 

2,5.

Гроші потрать без вагання, як справа того вимагає:

Тратити слід, як того заслуговує річ і хвилина.

 

2,6.

Надміру ти уникай і відраду знаходь у малому:

Човен безпечно пливе по ріці неглибокій і тихій.

 

2,7.

Мудрий вади свої від людей приховати повинен:

Ліпше соромся себе, аніж маєш соромитись інших.

 

2,9.

Не зневажай чоловіка, маленького тілом, ніколи:

Розум сильніший в того, кому сил пожаліла природа.

 

2,11.

З добрим знайомим своїм не пробуй змагатись словами:

Часто з малесеньких слів починається сварка найбільша.

 

2,16.

Не вихваляй сам себе й не кажи слів поганих про себе:

Лиш нерозумні так роблять, яких марнославство терзає.

 

2,17.

Гроші ощадливо трать, коли навіть багато їх маєш:

Тратиться швидко багатство, що довго ти мусив збирати.

 

2,21.

П'яним вчинивши зло, не прощай собі, сину, ніколи:

Винне у скоєнім злі не вино, а той, хто напився.

 

2,24.

Вмій передбачити те, що чекає тебе у прийдешнім:

Менше зашкодить тобі те, що заздалегідь передбачиш.

 

2,25.

Духом не падай в нещастях, надій не втрачай ти ніколи:

Тільки надія людину до смерті самої не кине.

 

2,30.

Мусиш найперше ти дбати, щоб бути здоровим і дужим,

Адже не вік, а ти сам себе до хвороби доводиш.

 

2,31.

Снам ти занадто не вір, бо те, чого вдень ми бажаєм,

Те, про що мріємо ми, уві сні нам приносить уява.

 

 

КНИГА ІІІ

 

3,1.

Розум скеруй до наук і вчитися не відмовляйся,

Бо без науки життя є подібне до смерті самої.

 

3,5.

Бійся лінивства, яке породила в житті бездіяльність:

Схильний до спокою дух виснажує тіло лінивством.

 

3,7.

Не піднімай ти на глум ні діла, ні слова чужого,

Щоб над тобою так само ніколи ніхто не сміявся.

 

3,10.

Мудру пораду прийми, якби навіть твій раб тобі радив:

Слово розумне, що користь приносить, не слід відкидати.

 

3,15.

Ти не повинен мовчати, дізнавшись про вчинений злочин,

Щоб не здавався подібним до тих, що цей злочин вчинили.

 

3,17.

Те, що ти заслужив, перенось у житті терпеливо:

Сам провинився, то будь сам собі справедливим суддею.

 

3,24.

Любих батьків ти однаково мусиш в житті шанувати:

Матері не ображай, догоджаючи батькові свому.

 

 

КНИГА IV

 

4,1.

Хочеш бути щасливим, навчись зневажати багатство:

Ті, що шанують його, стають жебраками скупими.

 

4,3.

Як не умієш розумно і вправно провадити справи,

То не кажи, що Фортуна сліпа, бо сліпою не стала.

 

4,8.

Не відмовляй тим, що просять, і дай їм, що дати лиш можеш:

Будеш з прибутком, якщо добро робитимеш добрим.

 

4,13.

Слід у знайомих просити у праці важкій допомоги,

Бо тільки приятель вірний найліпше тебе порятує.

 

4,18.

Мудра людина не буде сміятись над старістю, сину:

Кожен на старості літ подібним стає до дитини.

 

4,19.

Мусиш навчитись чогось: як Фортуна від тебе відійде,

То до кінця життя знання тебе не покине.

 

4,22.

Що принесе тобі доля, про те не турбуйся занадто:

Той не боїться померти, хто вміє життя зневажати.

 

4,23.

Вчися у вчених і сам навчай постійно невчених:

Сіяти добрі знання між людьми є обов'язком нашим.

 

4,26.

В часі щасливому бійся, що прийде нещастя до тебе,

А в нещасті не трать надій на часи якнайліпші.

 

4,29.

Сором не в тім, що не знаєш, а в тім, що не хочеш учитись;

Знати - велике добро, відмовлятись учитись - провина.

 

4,31.

Не забувай берегтися людей мовчазних і похмурих:

Там, де спокійна ріка, ховаються ями глибокі.

 

4,32.

В разі, як зрадило щастя тобі і погіршились справи,

То на людей подивись, яким ще гірше ведеться.

 

4,33.

Те, що можеш, роби: веслувати при березі легше

І безпечніше, сину, ніж в море іти під вітрилом.

 

4,39.

Не ображайся, корись перед долею, перед сильнішим:

Той, хто скривдив тебе, у пригоді тобі може стати.

 

4,40.

Де провинився ти сам, покарай сам себе там негайно:

При лікуванні ран проганяються муками муки.

 

4,41.

Не поспішай покарати того, хто був тобі другом:

Хай він змінився тепер, пам'ятай про колишні заслуги.

 

4,45.

Першу ж нагоду тобі слід ловити і не випускати,

Щоб не шукати того, чим ти знехтував напередодні.

 


© Aerius, 2004


Квартиры в зеленоградске калининградской области от застройщика, кв и еще. | Производство носков в россии смотрите на http://lecharlatan.ru.