Виправа про молот
(Пісня про Трюма)
Переклад О.Бургардта


© невідомий автор, Þrymskviða

© О.Бургардт (переклад з давньоісландської), 1994

© Aerius (примітки), 2004

Джерело: Література західноєвропейського Середньовіччя. Вінниця: Нова книга, 2003. 464 с. - С.: 109-111.

Сканування та коректура: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004


 

 

У люті страшній скаженів громовик, [1

Бо, прокинувшись, молота він не знайшов.

Почав бородою трясти і волоссям

Син Ерди і бити круг себе руками,

І це його слово найперше було: [2

«Слухай, о Локі, тобі тільки звірюсь...

О, сталась страшна і нечувана річ:

У сильного бога хтось молота вкрав».

Пішли до оселі прекрасної Фреї, [3

І там його слово найперше було:

«Позич мені, Фреє, сорочку крилату,

Щоб молота міг я здобути назад».

 

Фрея:

«Хоч срібною, хоч золотою вона, [4

Та сорочка, була б, то досталась би вам».

Злетів тоді Локі, крила шумлять, [5

Оселі богів за собою лишає,

І ось перед ним уже велетнів край.

Турсів володар сидів на горбі, [6

Сплутував коні мотуззям злотистим,

Розчісував гриви кобилам своїм.

 

Трюм:

Як же ж там асам живеться і альбам? [7

Що привело тебе в Йотунггейм наш?»

 

Локі:

«Погано живеться і асам, і альбам,

Бо Торова зброя прихована в тебе».

 

Трюм:

«Торову зброю я добре сховав - [8

Вісім миль під землею. Ніхто не дістане

її звідтіля, хіба що він Фрею,

Як наречену, мені приведе».

 

Злетів тоді Локі, крила шумлять, [9

Велетнів гори він покидає,

І ось перед ним вже країна богів.

 

Насамперед Тора він бачить надворі,

І той йому кидає слово найперше:

«Як же вдалася мандрівка? Як справа? [10

Ти з височин кажи всі новини,

Бо сядеш - дещо забудеш сказати,

А ляжеш - подумавши, дещо прибрешеш».

 

Локі:

«Вдалася мандрівка, і справа вдалася: [11

Твій молот у Трюма, володаря Турсів.

Тому він дістанеться, хто лише Фрею,

Як наречену, йому приведе».

 

Обоє пішли до ясної богині, [12

І там його слово найперше було:

«Вдягнися,о Фреє, у шлюбнії шати,

З нами у Йотунггейм вирушиш ти!»

 

Розлютилась Фрея, від гніву її [13

Аж тверджа богів затряслася, і тріснув

Брезінгів обруч, що з золота був.

 

Фрея:

«Чи ж ярість нечиста мене розпалила,

Щоб я віддалася за велетня з Йотунггейма?»

 

Тут всі боги і богині зібрались, [14

Щоб між собою раду чинити.

Владарі довго сяк-так міркували,

Як повернути Торові зброю.

 

І Геймдаль почав, із богів найясніший - [15

Йому, як і ванам, було все відоме:

«Тора вдягнімо у шлюбнії шати,

Брезінгів обруч злотий хай візьме,

Начепить на пояс ключі, щоб бряжчали, [16

Жіноче вбрання до колін хай спадає,

Груди йому самоцвітами всійте,

На голову хай ще корону наложить».

Сказав тоді Тор, потужний і сильний: [17

«Боги засміють мене, бабою зватимуть,

Як одягну я жіноче вбрання».

 

На це відповів йому Локі, син Лявфи: [18

«Мовчи ти, о Торе! Про що тут балакать:

Житимуть скоро в Асгарді йоти,

Коли не повернеш ти молота свого».

 

В шлюбнії шати вдягай вони Тора, [19

Брезінгів обруч йому начепили

На шию; на пояс ключі, щоб бряжчали.

Жіноче вбрання по коліна спадало,

Груди йому самоцвітами всіяли,

А на волосся корону поклали.

Сказав тоді Торові Локі, син Лявфи: [20

«Я за служницю буду при тобі,

В Йотунггейм разом поїдемо ми».

Жваво тоді баранів привели, [21

В одну мить запрягли й помчали удвох.

Падали скелі, і іскри летіли.

Як їхав дорогою Воданів син.

Вже велетнів владар кричав на своїх: [22

«Мерщій-но, ви, йоти, готуйте сидіння!

їде вже Фрея, моя наречена;

Навгейм покинула Норда дочка.

Погляньте, багато корів злоторогих [23

І чорних волів у моїм господарстві,

Багато у мене і срібла, і скарбу,-

Одної ще Фреї мені бракувало».

Надвечір вчасно зібралися гості, [24

Велетням служба підносила пиво.

Вола одного і вісім лососів,

І ласощі всі, що були для жінок,

Поїв тоді Тор і все це залив

Трьома тільки відрами пива міцного.

«Хто бачив, щоб їли жінки так багато! [25

Не бачив дівчат я, що стільки з'їдають,

Не бачив дівчат я, що п'ють так багато».

 

Поруч сиділа дотепна служниця, [26

Потрапила вставити слово належне:

«Вісім ночей не їла вже Фрея:

Так сумувала вона за тобою».

Для поцілунку тоді покривало [27

Він трохи підняв і з жахом одскочив:

«Як же ж палають Фреїні очі!

Погляду пломінь мене обпалив».

Поруч сиділа дотепна служниця, [28

Потрапила вставити слово належне:

«Вісім ночей не спала вже Фрея,

Так сумувала вона за тобою!»

Ввійшла до покою царева сестра, [29

Стала просити собі подарунку:

«Віддай ти мені золоті свої персні.

Цим ти любов здобудеш у мене,

А з нею прихильність і ласку мою».

Йотів володар Трюм тоді мовив: [30

«Несіть сюди молота шлюб освятити.

Мієльніра ви покладіть на коліна

Фреї, хай Вара шлюб наш освятить».

Засміялося серце в Торових грудях, [31

Коли він угледів свій молот блискучий.

Трюма він першого тут же ударив.

Знищив дощенту увесь його рід,

Убив він і Трюмову сиву сестру, [32

Ту, що просила собі подарунку.

Замість перснів блискучих удари рясні

Сипались щедрим дощем на всі боки.

Так повернув собі молота Тор.

 

 

Примітки

Подається за виданням: Тисячоліття. К., Дніпро, 1995. Пер. О.Бургардта. С.441-444. Переклад досить вільний, розмір не дотримано.

Пісня належить до "Пісень про богів" "Старшої Едди". У пісні розповідається про те, як Тор повернув собі молот, що у нього викрав велетень Трюм ("грохот"). Більш ні в яких давніх пам'ятках цей сюжет не представлений. Але він присутній у багатьох пам'ятках більш пізньої епохи. близька паралель є в одній естонській казці. За стилем і трактуванням сюжету, ця пісня дуже схожа на середньовічні балади.

У тексті Тора називають також Вінг-Тором та Глорріді, що в українському перекладі не передано.

 

1. громовик - Вінг-Тор;

    Рядки 2 та 4 (тут 1 та 2) в оригіналі римуються;

    Ерда - (Йорд, Єрд), велетка, кохана Одіна. Буквально - "земля". Син Ерди - Тор;

2. Локі - один з богів;

3. Фрея - богиня родючості;

6. турсів володар - Трюм, турси - велетні;

7. аси - у давньоскандинавській міфології боги поділялись на два племені - аси та вани. До другого належали боги родючості (Фрейр, Фрея, Норд), до першого всі інші;

   альби - карлики, споконвічні вороги велетнів;

   Йотунггейм - країна велетнів, йотун (йотунг) - велетень.

8. ...хіба що він Фрею, як наречену, мені приведе - Фрея приваблювала велетнів як найкрасивіша богиня;

13. Брезінгів обруч - знаменитий скарб Фреї (Фрігг), згадується також у "Беовульфі". Брезінги - якісь карлики;

15. Геймдаль - один з найзагадковіших богів. Незважаючи на велику кількість досліджень про нього, його суть залишається незрозумілою. Відомо тільки, що він "страж богів", "найсвітліший з асів", люди - "діти Геймдаля", він народився "від дев'яти матерів", перед кінцем світу він "затрубить у свій ріг";

16. ...на голову хай ще корону наложить - гостроконечний убір з полотна;

18. Лявфа - (Лаувей), якась богиня? 

      Асгард - країна богів;

      йоти - велетні;

21. Воданів син - син Одіна - Тор;

22. Навгейм - (Ноатун) - "корабельний двір"; 

      Норд - (Ньєрд), спершу бог родючості, як і всі вани, згодом бог мореплавства;

30. Мієльнір - молот Тора;

      Вара - (Вар), богиня, у даному випадку вона освячує шлюб. Буквально - "договір", хоча, можливо, це значення лише пізніше осмислення імені цієї рідкозгадуваної богині.

Примітки підготував © Aerius, 2004

 


© Aerius, 2004