Програми
для класів фізико-математичного, природничого, технологічного, спортивного профілів (Б)
середніх навчальних закладів з українською мовою навчання
Зарубіжна література. 10-11 класи
( 2003)


Міністерство освіти і науки України. Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної Академії наук України. Київський міський педагогічний університет ім. Б.Д.Грінченка

© Програми уклали: Наливайко Д.С., член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук (науковий редактор); Ковбасенко Ю.І., кандидат філологічних наук (керівник авторського колективу); Висоцька Н.О., Фесенко В.І., доктори філологічних наук; Нагорна Н.М., кандидат філологічних наук; Гребницький Г.М., Недайнова Т.Б., Півнюк Н.О., кандидати педагогічних наук; Баліна К.Н., Бітківська Г.В., Ковбасенко Л.В., вчителі-методисти зарубіжної літератури

© Відповідальна за випуск: Шинкарук Н.І., начальник відділу суспільно-гуманітарної освіти Головного управління змісту освіти Міністерства освіти і науки України

Схвалено Міністерством освіти і науки України (лист № 14/18.1-502 від 19.06.2003)

Текст надано президентом Української асоціації викладачів зарубіжної літератури Ю.І. Ковбасенком.


Зміст

Пояснювальна записка

10 клас

11 клас

Твори для позакласного та самостійного читання


 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Питання диференціації навчання і створення профільних класів уже перейшло в практичну площину. Міністерство освіти і науки України затвердило навчально-тематичні плани, де закладена можливість виділення адміністрацією конкретного середнього навчального закладу на вивчення зарубіжної літератури в старших (10-11-х) класах різної кількості годин. Зокрема, затверджено «Типовий навчальний план-схему загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл та профільних класів», де закладена можливість збільшення кількості навчального часу на вивчення зарубіжної літератури за рахунок розділів «Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення профільного навчання» та «Факультативні, індивідуальні і групові заняття та консультації».

Новим «Типовим навчальним планом...» передбачено, що в класах філологічного профілю (далі - профіль А) зарубіжна література викладатиметься протягом 3 г/т (105 г/р), а в класах фізико-математичного, природничого, технологічного, спортивного профілів (далі - профіль Б) - протягом 1,5 г/т, тобто лише 53 г/р. Відтак виникла потреба розробки окремих програм для класів, з одного боку, профілю А, де кількість навчального часу, в порівнянні із універсальним/загальноосвітнім профілем, збільшується, з другого - профілю Б, де ця кількість зменшується.

Слід відразу зауважити, що ситуацію скорочення навчального часу на вивчення зарубіжної літератури в класах профілю Б, яка закладена до згаданого «Типового навчального плану...», колектив авторів цих програм однозначно вважає вкрай небажаною. Оскільки літературна освіта аж ніяк не повинна ставати набутком виключно професіоналів-гуманітаріїв, а була, є і завжди буде важливим атрибутом освіченої й інтелігентної людини будь-якої професії, фахівця будь-якого профілю, вчителям класів профілю Б, методичним об’єднанням словесників, громадським фаховим об’єднанням на місцях потрібно ставити перед керівниками конкретних навчальних закладів принципово важливе питання про виділення на викладання зарубіжної літератури додаткових 18 г/р. У разі позитивного вирішення цього питання, словесник зможе обрати будь-яку з чинних програм для загальноосвітніх навчальних закладів. І лише в найгіршому випадкові, якщо домовленості з адміністрацією досягти все-таки не поталанить, словесник в 10-11-х класах буде вимушений перейти на програму профілю Б, яку ми розробляли з метою допомогти вчителям-словесникам уникнути абсолютно неприйнятної інтеграції, злиття курсів української та зарубіжної літератур, яка, на превеликий жаль, подекуди має місце сьогодні.

У разі будь-якого скорочення навчального часу школярі повинні насамперед повноцінно опрацювати художні тексти, тому словесникові слід уникати надмірного захоплення оглядами, а також відповідями учнів виключно «за підручником», коли ступінь знання ними тексту літературного твору не відіграє належної (провідної) ролі в оцінювання їхніх навчальних досягнень. Отже, в разі виникнення такої прикрої необхідності, доречніше компресувати, мінімізувати оглядові теми, а не уроки текстуального вивчення творів. Насамперед це стосується класів профілю А, де вчаться переважно майбутні філологи-професіонали.

Якщо вчитель викладає в класах профілю А, він може скористатися відповідним варіантом цих програм, де кількість навчального часу, відведеного на вивчення певного обсягу матеріалу, подана у вигляді дробу. Так, згідно з «Типовим навчальним планом...» всього на рік на вивчення зарубіжної літератури у класах профілю А може бути відведено до 105 годин. Але, як свідчить практика, за рахунок резервів конкретного навчального закладу ця кількість може бути збільшена до 140 г/р. Тому в програмах для філологічного профілю кількість навчального часу на рік подано у вигляді дробу: 105/140 год.

У разі роботи в класах універсального/загальноосвітнього, суспільно-гуманітарного та художньо-естетичного профілів, де на вивчення предмета відведено по 2 г/т, учитель зарубіжної літератури може скористатися будь-якою з чинних програм для середніх загальноосвітніх закладів із українською мовою навчання. Винятком є лише 11-ті класи художньо-естетичного профілю, де викладання предмета здійснюється протягом 2,5 г/т, тобто 88 г/р (а не 70 г/р, як в універсальному/загальноосвітньому профілі). Тому вчитель класів художньо-естетичного профілю ці 18 г/р може додати самостійно до будь-якої з чинних програм для загальноосвітніх навчальних закладів.

Але в будь-якому випадкові (особливо з урахуванням можливих змін у «Типових навчальних планах...») словесник має право вільно обирати саме той варіант чинних програм, у якому кількість навчального часу відповідає реально виділеній йому кількості годин на конкретний навчальний рік (семестр).

Щодо профілю А, ми свідомо не обмежилися виключно старшими класами, а розробили повний комплект програм починаючи з 8-го класу. Це обумовлено передовсім двома причинами. По-перше, практика свідчить про те, що в багатьох навчальних закладах «нового типу» класи отримують статус гімназійних не з 10-го, а саме з 8-го класу. До того ж, такі навчальні заклади, які не мають власних початкових або середніх класів, часто починають набір учнів теж саме з 8-го класу.

По-друге, нерідко виникає ситуація, коли вчителям зарубіжної літератури середніх навчальних закладів будь-якого типу адміністрація надає додаткові до базових години, а це трапляється не лише в 10-11-х класах. В такім разі словесник зможе не імпровізувати самостійно щодо змістового наповнення згаданого додаткового навчального часу, а матиме можливість скористатися цими програмами протягом викладання всього систематичного блоку.

Для полегшення роботи вчителя-практика щодо здійснення міжлітературних зв’язків (зокрема - компаративного й імагологічного аналізу художнього тексту) до програм профілю А уведено стрижневий розділ «Літературний контекст». Ми пішли не шляхом вичерпування всього компарабельного (плідного, продуктивного для порівняння) матеріалу, а запропонували прийнятні для учнів певного віку найяскравіші (передовсім українські) паралелі до програмових творів зарубіжної літератури. Перевага надавалася лаконічним поетичним текстам, оскільки їх легше використати, увівши до матеріалу конкретного уроку. Матеріали розділу «Літературний контекст» носять орієнтовний і факультативний характер, тобто використовуються за бажанням і на розсуд учителя. Орієнтовним є і запропонований у програмах розподіл навчального часу на вивчення конкретних тем, який може змінюватися словесником залежно від конкретних умов роботи.

Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлені, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему. Це зумовлене тим, що, по-перше, частоту й терміни проведення тематичного оцінювання кожен вчитель має право визначати особисто; по-друге, таке оцінювання може мати різні форми, відтак на нього не завжди доречно відводити цілий урок (так, тестування за темою може тривати 5-10 хвилин і входити до структури будь-якого уроку). Не виокремлено також години на роботу з розвитку зв’язного мовлення, які теж виділяються вчителем залежно від конкретних умов роботи.

Враховуючи критичну мінімізацію навчального часу, закладену в згаданих вище нормативних міністерських документах, в класах профілю Б резервні години не виділяються.

 

 

10-й КЛАС

(53 год. )

(1, 5 г/т)

1. ВСТУП

(1 год. )

Загальна характеристика розвитку культури та літератури 19 ст., жанрове та стильове розмаїття, провідні напрями й течії літератури.

2. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

(25 год. )

Посилена увага до психологічного та соціального аналізу - характерна риса реалізму 19 ст.

Онорé де БАЛЬЗÁК (1799 -1850)

«Гобсек»

Бальзак - видатний французький письменник, зачинатель соціального реалістичного роману. «Людська комедія» - грандіозна енциклопедія життя Франції 1 пол. 19 ст.

Влада золота та її філософія в повісті «Гобсек». Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу «філософа й скнари» Гобсека. Протиставлення образів Фанні Мальво і Анастазі де Ресто. Роль Дервіля в розгортанні й відтворенні подій повісті.

Бальзак і Україна.

Чарльз ДÍККЕНС (1812 -1870)

«Домбі і син» (розділи 1 -16)

Специфіка англійського реалізму та її втілення у творчості Діккенса. Діккенс як глибинно англійський письменник. Превалювання в його творах морально-етичної проблематики, пошуки вирішення життєвих і соціальних проблем і конфліктів у морально-етичній площині. Гумор Діккенса та його функції. Роман «Домбі і син», його ідейно-тематичні мотиви, образи, стиль.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про гумор і сатиру та їх співвідношення.

Тематична атестація

Фéдір ДОСТОЄВСЬКИЙ (1821 -1881)

«Злочин і кара»

Творчість Достоєвського як одна з вершин російської і всесвітньої літератури.

Роман «Злочин і кара» як втілення нового, поліфонічного типу художнього мислення. Філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї твору. Еволюція образу Раскольнікова і розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини». Розкриття складності духовного світу людини. Система образів роману, семантика і символіка його назви.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про психологічний роман.

Лев ТОЛСТÓЙ (1828 -1910)

«Анна Кареніна» або «Війна і мир»

(за вибором учителя)

Творчість Льва Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури.

Роман «Анна Кареніна» - художнє дослідження сімейних стосунків. Образи-характери роману, пластичність змалювання і психологічна глибина. Суперечливий образ Анни. Образ Левіна, його автобіографічна складова. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю.

«Війна і мир» - історичний і психологічний роман-епопея. Філософська роздуми про ворожість (війну) і єдність (мир) людей. Народ і особистість, народ і влада в розумінні письменника. Народ як головна сила історії, оберіг національної незалежності, культури та традицій.

«Діалектика душі» толстовських героїв.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про психологічний роман.

Тематична атестація

3. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ІНШИХ НАПРЯМІВ

(17 год. )

Межа 19-20 ст.: основні тенденції і напрямки розвитку літератури. Вплив на неї нових філософських вчень (Шопенгауер, Ніцше, Бергсон та ін. ) і настроїв декадансу. Синтез можливостей музики й живопису в літературі.

Волт ВÍТМЕН (1819-1892)

(Вірші за вибором учителя)

Вітмен - американський поет-новатор. Порушення традиційних канонів віршування і продовження традицій світової поезії («каталог). Збірка «Листя трави», її провідні теми й мотиви. «Пісня про себе» - програмовий твір поета.

Вплив творчості Вітмена на розвиток американської і світової поезії.

Теорія літератури. Початкове поняття про верлібр.

Шарль БОДЛÉР (1821-1867)

«Альбатрос», «Відповідності», «Гімн красі», «Вечорова гармонія»,

«Moesta et errabunda», «Зосередження», «Confiteor».

Бодлер - пізній романтик і один із зачинателів символізму, «апостол сучасності» («модерності»).

Світогляд і естетичні погляди Бодлера і збірка «Квіти зла». Протиставлення дійсності й ідеалу як семантико-образна вісь цієї збірки. Традиційність і своєрідність вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос». Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша «Вечорова гармонія». Тлумачення предметних образів як «видимих знаків» ідей, почуттів, душевних станів («Відповідності»).

Теорія літератури. Поняття про вірш (поему) в прозі, символ і символізм.

Поль ВЕРЛÉН (1844-1896)

«Сентиментальна прогулянка», «Забуті арієти», «Так тихо серце плаче...», «Поетичне мистецтво»

Артюр РЕМБО (1854 - 1891)

«Відчуття», «Моя циганерія», «П’яний корабель», «Голосівки», «Рожево плакала зірниця...», «Вороння»

Символізм як літературний напрям останньої третини 19 - початку 20 ст. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів. Поняття про символ як основний засіб поетичного самовираження, його потрактування французькими символістами: спонтанність з’яви, непроясненість і багатозначність, «підказування» смислів і простір для відгадування. Сугéстія (навіювання) як важливий художній засіб символістської поезії. Зняття інформаційно-розповідної функції поетичної мови.

Вплив французьких символістів на розвиток світової літератури.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про тропи (метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола та ін. ), асонанс і дисонанс, алітерацію.

Óскар УÁЙЛЬД (1854 -1900)

«Портрет Доріана Грея»

Уайльд - письменник англійського раннього модернізму. Естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю. «Портрет Доріана Грея» як осереддя творчості письменника, філософсько-естетичні та моральні проблеми твору. Риси інтелектуального роману.

Теорія літератури. Поняття про естетизм, інтелектуальну прозу, імпресіонізм, парадокс.

Тематична атестація

4. Із драматургії другої половини 19 століття

(9 год. )

Гéнрік ÍБСЕН (1828 -1906)

«Ляльковий дім»

Генрік Ібсен - норвезький письменник, зачинатель європейської «нової драматургії». Еволюція творчості Ібсена, її три основні етапи (романтичний, реалістичний і символічний).

«Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі. Аналітична композиція п’єси. Новаторство Ібсена-драматурга. Роль Ібсена у розвиткові нової європейської драматургії («ібсенізм»).

Теорія література. Поняття про зовнішню і внутрішню дії, підтекст. Поглиблення поняття про соціально-психологічний твір.

Антóн ЧÉХОВ (1860 -1904)

«Чайка»

Чехов - російський письменник, його еволюція, імпресіонізм пізньої прози і драматургії.

«Чайка» - перша п’єса російської нової драматургії. Життєва мета та сенс мистецтва як головні проблеми твору. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі.

Теорія літератури. Поняття про драматичний психологічний конфлікт. Поглиблення поняття про зовнішню та внутрішню дію.

Тематична атестація

5. Підсумок

(1 год. )

Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу: літературний стиль; реалізм, символізм як напрями літератури; естетизм, декаданс; жанрова своєрідність психологічного роману.

Для вивчення напам’ять

Бодлер Ш. Вірш за вибором учня

Верлен П. Вірш за вибором учня

Вітмен В. Вірш за вибором учня

Рембо А. Вірш за вибором учня

Толстой Л. Уривок із роману (за вибором учителя)

Основні вимоги до знань і вмінь учнів 10-го класу

Учні повинні знати:

авторів і перекладачів вивчених творів;

вивчені етапи всесвітнього літературного процесу;

найважливіші відомості про творчі методи та літературні напрямки (символізм, реалізм);

місце і значення вивчених творів у доробку письменника та літературному процесі певного періоду;

головні ознаки понять асоціація (літературна); верлібр; декаданс; естетизм; індивідуальний стиль письменника; підтекст; інтелектуальний, психологічний, філософський роман;

проблематику, систему образів та особливості композиції вивчених творів.

Учні повинні вміти:

аналізувати й інтерпретувати художній твір в єдності його змісту і форми;

обґрунтовувати свою думку з приводу прочитаного;

виявляти основні проблеми, поставлені у творі, що вивчається;

визначати жанрові особливості вивчених творів;

розрізняти літературні напрями;

визначати роль системи образів у розкритті ідейного змісту твору;

порівнювати твори, їх проблематику та системи образів;

готувати доповідь на філологічну тему;

користуватися словниково-довідковою літературою.

 

 

11-й КЛАС

(53 год. )

(1, 5 г/т)

1. ВСТУП

(1 год. )

Світова література 20 ст.: основні етапи та тенденції розвитку. Модернізм і авангард. Широкий спектр художніх програм, пошуків, прагнень, нових літературних течій.

Реалізм у літературі 20 ст.: продовження традицій, пошуки нових засобів і форм художнього вираження. Взаємодія з модернізмом. Соціалістичний реалізм: співвідношення ідеологічного керівництва літературою і творення справжніх художніх цінностей.

Класична й масова культура.

Теорія літератури. Поняття про авангардизм, модернізм у літературі.

2. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ 20 СТОЛІТТЯ

(30 год. )

Ранній модернізм у літературі початку 20 ст. Основні художні течії: імпресіонізм, символізм, неоромантизм.

КНУТ ГÁМСУН (1859 -1952)

«Пан»

Кнут Гамсун як знакова постать у світовій літературі кінця 19 - першої третини 20 ст.

«Пан» як модерністський роман, природа і людина в ньому. Особливості трактування проблеми любові. Неоромантичні мотиви й образи лейтенанта ґлана і Едварди. Сенс назви твору, її зв’язок з античною міфологією і концепцією роману.

Імпресіоністична техніка письма і поетичність твору.

Теорія літератури. Поняття про модернізм, його напрями й течії, ліричну прозу й імпресіоністичний психологізм.

Франц КÁФКА (1883-1924)

«Перевтілення»

Кафка - австрійський письменник-модерніст.

Своєрідність світобачення і його художнього вираження в оповіданні «Перевтілення». Грегор Замза і його родина.

Особливості стилю Кафки, поєднання реальності і міфотворчості.

Теорія літератури. Поняття про оповідання-міф. Початкове поняття про експресіонізм.

Джеймс ДЖОЙС (1882 - 1941)

«Джáкомо Джойс»

Ірландський письменник Дж.Джойс - один із «батьків модернізму», його світоглядні й естетичні позиції. Характерні риси поетики модерністських творів Джойса: «потік свідомості», елемент пародійності й іронізму, яскраво виражена інтертекстуальність.

Психологічне есе «Джакомо Джойс», його автобіографічний характер. Самоіронічний присмак назви твору. Ключова лексика і символіка тексту («театр» /«лицедійство»/ -«гра» - «нещирість» - «герб Шекспіра» тощо) та розмаїття його можливих інтерпретацій.

Теорія літератури. Поняття про «потік свідомості», ремінісценцію літературну, початкове поняття про інтертекстуальність.

Тóмас МАНН (1875-1955)

«Маріо і чарівник»

Т.Манн, його творчий шлях. Реалізм і модернізм у його творчості. Напруженість передвоєнної ситуації в Європі і тривожний настрій новели «Маріо і чарівник». Алегоричність і паралелізм у творі (гіпнотична влада чарівника над натовпом і маніпуляції тоталітарними режимами свідомістю людей). Віра письменника в здатність особистості до збереження свого «я». Бунт Маріо як провістя звільнення народів світу від загрози тоталітаризму.

Михáйло БУЛГÁКОВ (1891-1940)

«Майстер і Маргарита»

М.Булгаков - російський письменник. «Майстер і Маргарита» як вершина його творчості. «Магічний реалізм» роману. Часові шари в творі, художні засоби їхньої зв’язності (сонце, спека в Єршалаїмі межі старої й нової ер - сонце, спека в Москві 1930-х років; спільні образи та ін.). Особливості композиції твору Булгакова - «роман у романі». Реальне та ірреальне в творі.

Булгаков і Київ.

Теорія літератури. Початкове поняття про «магічний реалізм».

Тематична атестація

Глибинні зрушення в поезії 20 ст. Творення нової поетичної метамови. Модернізм і основні течії європейської поезії 20 ст.

Рáйнер Марíя РÍЛЬКЕ (1875-1926)

«Згаси мій зір...», «Осінній день», «Гетсиманський сад»,

«Орфей, Еврідіка, Гермес», «Ось дерево звелось...»

Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезії австрійського поета Р.М.Рільке. Вираження традиції відчуження людини в дегуманізованому світі. Ностальгія за втраченою єдністю людини зі світом.

Рільке і Україна, українські мотиви в його творчості.

ҐІЙÓМ Аполлінéр (1880-1918)

«Лорелея», «Міст Мірабо», «Пісня нелюбого»,

«Зарізана голубка й водограй»

Шлях французького поета Ґійóма Аполлінéра від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на символізм, звернення до реального, предметно-чуттєвого і його вираження «прямим словом». Зміна позиції щодо життя, ствердження активно-творчого ставлення до нього.

Роль Ґійóма Аполлінéра в розвиткові французької і європейської авангардистської поезії.

Федерíко Гарсíа ЛÓРКА (1898-1936)

«Про царівну Місяцівну», «Балада про чорну тугу», «Гітара»,

«Газела про темну смерть», «Касида про сон під зорями»

Іспанський поет Гарсіа Лорка, міфопоетика його творів. Синтез у них міфології і фольклору з поетикою модернізму. Персоніфікація природних сил і стихій.

«Срібна доба» російської поезії, її модерністські й авангардистські течії.

Олексáндр БЛОК (1880-1921)

«Вітер далекий навіяв...», «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю...», «Скіфи»

Своєрідність символізму в російській поезії. О.Блок - найвидатніший поет російського символізму.

áнна АХМÁТОВА (1889-1966)

«Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную», «Реквієм»

Акмеїзм, його естетичні засади і поетика у творчості Анни Ахматової.

Пізня поезія Анни Ахматової («Реквієм»). Ахматова і Україна.

Володúмир МАЯКÓВСЬКИЙ (1893-1930)

«А ви змогли б?», «Послухайте!», «Лілічко! Замість листа»

Маяковський - лідер російського футуризму, його непересічна поетична обдарованість. Поєднання в його творчості «сенсаційних ефектів і гарячково-карколомних образів» (К.Чуковський) зі щирим і тонким ліризмом. Трагічна доля поета.

Борúс ПАСТЕРНÁК (1890-1960)

«Про ці вірші», «Визначення поезії», «По стіні збігали стрілки...», «Зимова ніч»

Пастернак і російський футуризм, неоднозначність стосунків поета з футуризмом. Еволюція поезії Пастернака.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про модернізм, авангардизм, експресіонізм, сюрреалізм; верлібр.

Тематична атестація

Загальна характеристика розвитку драми. Пошуки у царині форми та змісту драматичних творів: театри Мейєрхольда, Брехта і Курбаса.

Джордж Бéрнард ШÓУ (1856-1950)

«Пігмаліон»

«Театральна революція» англійського драматурга Шоу, його «драми ідей».

Комедія «Пігмаліон», її міфологічна основа. Динамізм дії і парадоксальність як невід’ємні риси творчості Шоу. Проблематика й художні особливості твору, його «філологічний конфлікт» і соціально-виховна спрямованість. Елайза Дулитл, її шлях від мало привабливої квіткарки-кокні до «чарівної леді». Інтелектуальний характер драматургії Шоу.

Теорія літератури. Поняття про інтелектуальну драму. Поглиблення поняття про комедію, парадокс.

Бертóльт БРЕХТ (1898-1956)

«Життя Галілея»

Брехт як драматург-новатор. Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень у драмі «Життя Галілея». Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний характер драми. Брехт і соціалістичний реалізм. Брехт і розвиток світової драматургії.

Тематична атестація

3. Із літератури другої половини 20 століття

(17 год.)

Світова література 2 пол. 20 ст. Розвиток існуючих і виникнення нових літературних напрямів, течій і тенденцій. Постмодернізм, його теоретичні засади й художня (літературна) практика.

Теорія літератури. Початкове поняття про постмодернізм.

Альбéр KAMЮ (1913-1960)

«Чума»

Камю - французький письменник, його філософські й естетичні погляди. Камю і екзистенціалізм. Метафізика абсурду і етика трагічного стоїцизму в романі «Чума». Проблема вибору людини в межовій ситуації та відповідальності за цей вибір. Композиція і стиль твору.

Теорія літератури. Поняття про екзистенціалізм як літературний напрям; поглиблення поняття про композицію літературного твору.

Ернéст Мíллер ХЕМІНГУÉЙ (1899-1961)

«Старий і море»

Творчий шлях американського письменника Хемінгуея.

«Старий і море» - повість-притча про людину. «Життєподібний» сюжет і філософсько-символічний зміст твору.

Вплив Хемінгуея на розвиток художньої прози 20 століття.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про притчу, символ і символіку, сюжет і фабулу твору.

Тематична атестація

КАВАБÁТА Ясунáрі (1899-1972)

«Тисяча журавлів»

Кавабата Ясунарі - «красою Японії народжений». Відображення національної етики та естетики в романі. Гармонія людини і природи - одна з головних проблем твору. Вишукана простота стилю письменника.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про індивідуальний стиль письменника; національний колорит художнього твору.

Габріéль Гарсíа МÁРКЕС (нар. 1928)

«Сто років самотності»

Характерні риси «магічного реалізму» в романі колумбійського письменника Гарсіа Маркеса «Сто років самотності». Проблематика та система образів твору. Родина Буендіа у художньому часі й просторі твору. Міфопоетика роману.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про «магічний реалізм»; національний колорит художнього твору.

Тематична атестація

Гéнріх БЬОЛЛЬ (1917-1985)

«Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...»

Васúль БИКОВ (1924 - 2003)

«Альпійська балада»

Трагедія Другої світової війни і світова література. Засудження жахів війни в творчості білоруса Бикова та німця Бьолля. Герой «Подорожнього...» та Іван Терешко як жертви однієї війни. Принципова різниця між їхніми ідеалами.

Високий антивоєнний і гуманістичний пафос обох творів.

4. Із літератури постмодернізму

(4 год.)

Мúлорад Пáвич (нар. 1929)

«Дамаскúн»

(або інший твір за вибором учителя)

«Перший письменник третього тисячоліття» серб М.Павич. Всесвітня популярність його творів. Втілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму: боротьба за читача та її засоби. Інтенсивне використання фактів візантійської і поствізантійської культури («віртуальний історизм»). Засоби відтворення «місцевого колориту» (балканські топоніми й антропоніми, побутові деталі тощо).Улюблені художні засоби письменника (розгорнуті, «необарокові» метафори із квазісимволістичними вкрапленнями, парадоксальні портрети та пейзажі, каталогізація, «плетення словес» тощо).

Теорія літератури. Поглиблення поняття про літературу постмодернізму, її характерні риси. Поглиблення поняття про індивідуальний стиль письменника.

Українська перекладацька школа, її найвидатніші представники й здобутки.

5. Підсумок

(1 год.)

Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу; основні етапи перебігу всесвітнього літературного процесу; модернізм і його різновиди; авангардизм; «магічний реалізм»; екзистенціалізм як напрям літератури; література постмодернізму.

Для вивчення напам’ять

Ахматова Анна. Вірш за вибором учня

Блок О. Вірш за вибором учня

Гарсіа Лорка Ф. Вірш за вибором учня

Ґійóм Аполлінéр. Вірш за вибором учня

Маяковський В. Вірш за вибором учня

Пастернак Б. Вірш за вибором учня

Рільке P. M. Вірш за вибором учня

Основні вимоги до знань і вмінь учнів 11-го класу

Учні повинні знати:

авторів і перекладачів вивчених творів;

основні етапи всесвітнього літературного процесу;

найважливіші відомості про творчі методи та літературні напрями (акмеїзм, екзистенціалізм, експресіонізм, імпресіонізм, сюрреалізм, футуризм);

місце і значення вивчених творів у доробку письменника та літературному процесі певного періоду;

основні ознаки понять авангардизм, «магічний реалізм», модернізм, постмодернізм, потік свідомості;

проблематику, системи образів та особливості композиції вивчених творів.

Учні повинні вміти:

аналізувати й інтерпретувати художній твір в єдності його змісту і форми;

обґрунтовувати свою думку з приводу прочитаного;

виявляти основні проблеми, поставлені у творі, що вивчається;

визначати жанрові особливості вивчених творів;

розрізняти літературні напрями;

визначати роль системи образів у розкритті ідейного змісту твору;

порівнювати твори, їх проблеми та системи образів;

готувати доповідь на філологічну тему;

користуватися словниково-довідковою літературою.

 

 

ТВОРИ ДЛЯ ПОЗАКЛАСНОГО І САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ

10 клас

Бальзак О. Шагренева шкіра. Втрачені ілюзії.

Бронте Ш. Джейн Ейр.

Верхарн Е. Вибрані вірші

Гауптман Г. Затонулий дзвін.

Гончаров І. Обломов.

Джеймс Г. Поворот гвинта.

Діккенс Ч. Девід Копперфілд.

Достоєвський Ф. Брати Карамазови.

Золя Е. Кар’єра Ругонів (якщо не вивчається текстуально).

Ібсен Г. Привиди. Дика качка.

Меріме П. Таманго. Маттео Фальконе. Кармен. Подвійна помилка.

Метерлінк М. Синій птах.

Мопассан Г. Життя. Любий друг. Новели.

О.Генрі. Серце Заходу.

Ожешко Е. Оповідання

Прус Б. Фараон. Лялька.

Сенкевич Г. Камо грядєши? Хрестоносці.

Стендаль. Червоне і чорне (якщо не вивчається текстуально). Пармський монастир.

Теккерей В. Ярмарок марноти.

Толстой Л. Війна і мир (якщо не вивчається текстуально), Анна Кареніна (якщо не вивчається текстуально).

Тургенєв І. Ася. Напередодні.

Уайльд О. Комедії.

Флобер Г. Саламбо. Проста душа. «Пані Боварі» (якщо не вивчається текстуально).

Чехов А. Вишневий сад. Оповідання.

11 клас

Айтматов Ч. І понад вік триває день.

Акутагава Рюноске. Новели.

Ануй Ж. Жайворонок.

Апдайк Дж. Кентавр.

Бах Р. Чайка Джонатан Лівінгстон.

Беккет С. Чекаючи на Годо.

Биков В. Знак біди.

Борхес Х.Л. Оповідання. Есе.

Булгаков М. Дні Турбіних. Собаче серце.

Белль Г. Очима клоуна.

Вулф В. Місіс Деллоуей.

Гашек Я. Пригоди бравого вояка Швейка.

Гессе Г. Степовий вовк.

Голсуорсі Дж. Сага про Форсайтів.

Джойс Дж. Портрет митця замолоду.

Драйзер Т. Американська трагедія.

Дюрренматт Ф. Гостина старої дами. Фізики.

Еко У. Ім’я троянди.

Замятін Є. Ми.

Зощенко М. Оповідання.

Зюскінд П. Запахи, або Історія одного вбивці.

Ільф І., Петров Є. Дванадцять стільців. Золоте теля.

Йонеско Е. Носороги (якщо не вивчається текстуально).

Кальвіно І. Коли однієї зимової ночі подорожній…

Камю А. Міф про Сізіфа.

Коельо П. Алхімік.

Кортасар X. Гра в класики.

Манн Т. Доктор Фаустус.

Набоков В. Дар.

Орвелл Дж. 1984. Скотоферма.

Павич М. Хозарський словник (якщо не вивчається текстуально). Оповідання.

Пастернак Б. Лікар Живаго.

Платонов А. Чевенгур. Оповідання.

Поль Елюар. Поезії.

Рансмайр К. Останній світ.

Ремарк Е.М. Три товариші.

Сартр Ж. П. Мухи.

Селінджер Дж. Ловець у житі.

Сіменон Ж. Записки Мегре.

Стругацькі А. і Б. Важко бути богом.

Фаулз Дж. Маг.

Хемінгуей Е. По кому подзвін.

Чапек К. Фабрика абсолюту.

 

20.06.2003

 


© Aerius, 2004