Йосип Кобів
Словник імен та назв до комедій Арістофана
(1980)


© Й.Кобів, 1980

Джерело: Арістофан. Комедії. Х.: Фоліо, 2003. 512 с. [Бібліотека світової літератури. Том 05]. С.: 485-510.

OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua), 2003


 

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й Ї К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

 


 

А

Агафон - афінський трагічний поет кінця V ст. до н. є. Хорові партії трагедії він перетворив на вокальні інтермедії, не пов'язані зі змістом твору - свого роду музичний дивертисмент між окремими актами драми. Намагався звільнити трагедію від зв'язку з міфологією, пишучи п'єси на вигадані сюжети з вигаданими особами («Жаби», 83).

Агенор - фінікійський цар Сідону, батько Кадма й Європи («Жаби», 1225).

Агійєй (досл. вуличний) - епітет Аполлона як охоронця будинків удень. Його статуї стояли при вході до будинку («Оси», 874).

Адамант - міфічний цар мініїв у Беотії, батько Фрікса і Гелли, які, рятуючись від переслідувань мачухи Іно, втікали на золотому барані в Колхіду («Хмари», 257).

Адімант - син Левколофа, знатний афінянин, однодумець Алківіада, прихильник олігархічної форми правління. («Жаби», 1513).

Адмет - володар міста Фер у Фессалії, один з аргонавтів, чоловік Алкестіди, яка погодилась умерти замість нього. Геракл, який прибув у гості до Адмета, зумів відняти Алкестіду в демона смерті і повернути її своєму другу («Оси», 1237).

Адонії, або Адонісії - свято на честь Адоніса («Мир», 420; «Лісістрата», 409).

Адоніс - вродливий юнак, якого покохала Афродіта, загинув від ікл вепра, насланого ревнивим Аресом («Лісістрата», 413).

Аїд (Ад) - інакше Плутон, володар підземного царства, і саме підземне царство («Оси», 762; «Жаби», 69. 118. 172. 774. 1333).

Академія - мальовничий гай на північно-західній околиці Афін, де були майданчики для гімнастичних занять, алеї, статуї, названий ім'ям міфічного героя Академа. Пізніше тут містилась філософська школа Платона, яка одержала назву Академія («Хмари», 1006).

Акестор - трагічний поет, якого комедіографи обвинувачували в іноземному походженні («Оси», 1221).

[485]

Акрополь - пагорб у центрі Афін 156 м заввишки, спочатку фортеця, потім релігійний і культурно-громадський центр міста, де знаходились чудові пам'ятки античної архітектури, як Парфенон, Ерехтейон, Пропілеї, храм богині Перемоги («Лісі-страта», 174).

Ал ківіад (близько 451-404 рр. до н. є.) - політичний діяч і стратег Афін, із знатного аристократичного роду, відзначався безпринципністю та політичною нестійкістю («Оси», 44; «Жаби», 1422).

Алкмена - мати Геракла («Жаби», 583).

Амазонки - міфічне войовниче плем'я жінок, яке жило десь на південному узбережжі Чорного моря і на пониззі Дону («Лісістрата», 699).

Аміклейський - епітет бога Аполлона від славнозвісного храму в Аміклах у Пелопоннесі («Лісістрата», 1324).

Аміній - син Пронапа, розніжений афінський чепурун («Оси, 74. 466. 1267); позикодавець, дійова особа в «Хмарах».

Аміпсій - сучасний Арістофану комедіограф, твори якого не збереглися («Жаби», 14).

Амфітєй (досл. божественний з обох боків, тобто по батькові і по матері) - віщун-шарлатан, представник маси обманців, які розвелися в Афінах у скрутні роки Пелопоннеської війни («Ахарняни», 45).

Андрокл - афінський політичний діяч демократичного табору («Оси», 1187).

Андромеда - дочка ефіопського царя Кефея і Кассіопеї, яка образила морських німф. В покару Посейдон послав морське чудовисько, яке повинно було пожерти Андромеду. Врятував її Персей («Жаби», 53).

Ан кіл іон - прізвище одного афінянина («Оси», 1397).

Антімах - другорядний афінський поет, названий він сином слюнтяя від імені батька Псакаса, що по-грецьки значить «той, що любить плювати», запідозрюваний у гомосексуалізмі («Ахарняни», 1149; «Хмари», 1023).

Антіфонт - афінянин; оратор такого ж імені того часу («Оси», 1270. 1301).

Аполлон, інакше Феб - син Зевса і Латони, бог світла і віщування, покровитель музики і поезії («Хмари», 372. 388. 732; «Мир», 17; «Лісістрата», 485. 932; «Жаби», 231. 659. 754 та інші).

Арго- міфічний корабель, на якому прибув у Колхіду цвіт грецьких героїв під проводом Ясона, щоб забрати звідти золоте руно («Жаби», 1382).

Аргос - головне місто Арголіди, області Пелопоннесу («Жаби», 1208); аргосці - жителі Аргосу («Мир», 475).

[486]

Арес (Арей) - бог війни («Мир», 457).

Арістогітон - другтирановбивці Гармодія («Лісістрата», 656).

Аріфрад - музикант-кіфарист, людина аморальної поведінки («Оси», 1280; «Мир», 883).

Артеміда - дочка Зевса і Латопи, сестра Аполлона, богиня полювання і Місяця, охоронниця дівочої незайманості («Лісістрата», 455. 937. 964. 1290. 1307).

Артемісій - мис на північному узбережжі о. Евбеї, уславлений морською битвою між греками і персами в 480 р. до н. є. («Лісістрата», 1279).

Артемісія - цариця Галікарнасу в Малій Азії, брала участь в Саламінській битві на боці персів («Лісістрата», 696).

Артемон - узагальнена назва людини-кар'єриста («Ахарняни», 850).

Архедем - один з проводирів радикальної партії в Афінах, якому комедіографи закидали неафінське походження, з прізвиськом «Гноєточиве око» («Жаби», 417. 588).

Археном - афінянин («Жаби», 1507).

Асклепій - бог медицини («Оси», 123).

Асконд - сучасний Арістофану атлет, переможений Ефун-діопом у панкратіоні, тобто п'ятиборстві («Оси», 1191. 1383).

Аспасія - афінська гетера, стала дружиною Перікла, славилась високою культурою і красою («Ахарняни», 527).

Атрей - син Пелопса, внук Тантала, батько Агамемнона і Менелая («Жаби», 1271).

Аттика - область Греції з головним містом Афінами («Хмари», 209); аттик - житель Аттики.

Афіна-Паллада - дочка Зевса, богиня мудрості, ремесла і науки, оборонної війни, опікунка Афін («Хмари», 602).

Афмонія - аттичний дем (адміністративний округ) в 9 км на північ від Афін («Мир», 190. 919).

Афродіта - дочка Зевса і океаніди Діони, богиня краси і любові («Мир», 40; «Лісістрата», 208. 578. 847. 873. 913).

Ахарняни - жителі сільського дему Ахарн, від їхнього хору одержала назву комедія «Ахарняни».

Ахейці - давньогрецьке плем'я, яке вело Троянську війну («Жаби», 1270).

Ахєлой - річка в середній Греції, одна з найбільших річок Греції, вливається в Іонійське море; узагальнено - вода («Лісістрата», 398).

Ахеронт - міфічна підземна річка, інколи синонім країни мертвих («Жаби», 471).

Ахілл (Ахіллос) - син Пелея і Фетіди, найхоробріший герой Троянської війни («Жаби», 911. 991. 1264. 1400).

[487]

Аякс (Еант) - син саламінського царя Теламона, найхороб-ріший після Ахілла герой у фецькому війську під Троєю («Жаби», 1293).

 

Б

Бакід - легендарний віщун-ясновидець, «пророцтва» якого поширювались у часи Пелопоннеської війни. З них нещадно глузує Арістофан («Мир», 1072-1073. 1121).

Беллерофонт - міфічний герой, який переміг за допомогою крилатого коня Пегаса почвару Хімеру («Ахарняни», 426; «Жаби», 1052).

Бєотія - область середньої Греції з головним містом Фіва-ми. У Пелопоннеській війні беоти (беотійці) були союзниками Спарти («Ахарняни», 160; «Мир», 1004).

Борей - північний або північно-східний вітер («Оси», 1124; «Ахарняни», 923).

Браврон - місцевість в Аттиці на північ від Афін, уславлена хліборобськими святами на честь Артеміди Бравронської, супроводжуваними веселим гулянням і пиятикою («Мир», 873; «Лісістрата», 668).

Брасід - спартанський полководець, завдав афінянам декілька дошкульних поразок під час Пелопоннеської війни, загинув у битві при Амфіполі в 422 р. до н. є. («Оси», 476; «Мир», 640).

Бромій - культове ім'я бога Діоніса («Хмари», 311).

Бупал - скульптор і архітектор VI ст. до н. є., за традицією він разом з братом вирізьбив у карикатурній формі постать по-ета-ямбографа Гіппонакта, за що цей відплатив йому уїдливими віршами («Лісістрата», 378).

Буфонії - древнє хліборобське свято, в ритуал якого входило принесення в жертву бика («Хмари», 985).

 

В

Вакханалії - розгульне свято на честь Діоніса - Вакха («Лісістрата», І).

Візантій - місто на західному березі Босфору, засноване Мілетом 326 р. до н. є., перейменоване на Константинополь. Після знищення влади Риму в V ст. н. є. став центром Візантійської імперії («Хмари», 249; «Оси», 236).

 

Г

Ганімед - син дарданського царя Троя, вродливий юнак, якого викрав на небо орел Зевса. Там він став виночерпієм богів («Мир», 724).

Гармодій - афінський молодий аристократ, що вбив Гіп-парха, брата тирана Гіппія, у 514 р. до н. є.; його і Арістогітона

[488]

афіняни звеличували як фанатичних республіканців, хоч вони й діяли з особистих мотивів («Ахарняни», 980; «Оси», 1224).

Гарпії - міфічні крилаті страховиська, богині всезмітаю-чої бурі (Аелло, Келайна, Окіпета); стародавні греки уявляли їх у вигляді потворних птахів з жіночими головами і грудьми, з залізними пазурами («Мир», 812).

Гегелох - афінський актор («Жаби», 303).

Гeката - трилика малоазійська богиня місяця і чаклунства. У сінях будинків їй ставили статуї як охоронниці будинку в нічну пору («Оси», 803; «Лісістрата», 718; «Жаби», 366. 1362).

Гела - місто на острові Сицилія («Ахарняни», 606).

Геліос - син Гіперіона і Тейї, бог сонця («Мир», 406).

Гелла - дочка Афаманта і Нефели, сестра Фрікса, рятуючись від знущань мачухи, втікала разом з братом на золотому барані, по дорозі впала в протоку й затонула в ній. Від неї ця протока була названа Геллеспонтом, тобто морем Гелли («Оси», 309).

Геракл - син Зевса і Алкмени, грецький міфічний силач, виконавець багатьох богатирських подвигів («Хмари», 1050; «Оси», 60. 420. 1030; «Мир», 181; «Лісістрата», 943); дійова особа в комедії «Жаби».

Гeріон - міфічний потворний велетень з трьома головами, що жив десь на крайньому Заході. Переміг його Геракл («Ахарняни», 1083).

Гермес - син Зевса і німфи Майї, бог торгівлі і прибутку, вісник богів, покровитель гімнастичних змагань, супровідник душ померлих під час їх мандрівки в підземне царство («Ахарняни», 743; «Хмари», 1233. 1277; «Жаби», 1138. 1142. 1145); дійова особа в комедії «Мир».

Герміпп - комедіограф другої половини V ст. до н. є., автор «Торговки», в якій висміяв матір поета Евріпіда («Хмари», 557).

Гесіод - давньогрецький поет VIII-VII ст. до н. є., автор дидактичної поеми «Труди і дні», яка оспівує працю хлібороба, та поеми «Теогонія», де викладена генеалогія богів («Жаби», 1034).

Гeстія - дочка Крона і Реї, богиня-охоронниця домашнього вогнища («Оси», 844).

Гієрокл - віщун з Евбеї, висміяний Арістофаном у комедії «Мир» як шарлатан («Мир», 1046 і далі).

Гієронім - сучасний Арістофану ліричний і драматичний поет, з якого комедіограф кепкує з приводу надмірно довгої чуприни й розпутного життя («Ахарняни», 388).

Гіменей (Гімен) - син Аполлона і музи Калліопи, бог шлюбів, до якого зверталися у весільних піснях (гіменеях). («Мир», 1332. 1335 і далі).

[489]

Гімнасій - спортивна школа в Стародавній Греції, де діти заможних громадян не тільки займалися фізичними вправами, а й вивчали філософію, поезію, політику.

Гіпербол - один з лідерів радикальної партії в Афінах, після смерті Клеона її керівник, власник майстерні, яка виготовляла лампи, загинув у 411 р. до н. є. під час кривавого терору аф-інської олігархії («Ахарняни», 846; «Хмари», 551. 558. 624. 877. 1065; «Оси», 1007; «Мир», 681. 922. 1319; «Жаби», 570).

Гіппій - син Пісістрата, був тираном Афін до 510 р. до н. є. Став символом жорстокого володаря («Лісістрата», 641. 1173; «Оси», 502).

Гіппіл - афінянин («Оси», 1302).

Гіппократ - син Аріфрона, племінникПерікла, афінський стратег у 426-424 рр. до н. є.; сини його, за Арістофаном, відзначалися неймовірною тупістю («Хмари», 1002).

Гіппонакт - грецький поет VI ст. до н. є., який у своїх віршах сатиричного змісту відображав життя простих людей, глузував із скульптора Бупала («Лісістрата», 378; «Жаби», 661).

Главкет - сучасник Арістофана, предмет його насмішки («Мир», 1009).

Гліка - ім'я якоїсь злодійки («Жаби», 1343. 1363).

Гомер - великий давньогрецький поет-епік (IX-VIII ст. до н. є.), автор «Іліади» й «Одіссеї» («Хмари», 1056; «Мир», 1092, 1099; «Жаби», 1035. 1041).

Горгони - три міфічні сестри-потвори: Стено, Евріала і Медуза; їх жахливі обличчя обертали в камінь кожного, хто на них дивився («Ахарняни», 583; «Мир», 561. 809; «Лісістрата», 582; «Жаби», 477).

Грифони - міфічні дивовижні істоти - крилаті леви з орлиною головою («Жаби», 929).

 

Д

Дардавіда - флейтистка («Оси», 1371).

Дарій - персидський цар з 521 по 486 рр. до н. є. («Жаби», 1029).

Дат ід - ім'я лідійського раба («Мир», 289).

Дексітей - афінський музикант («Ахарняни», 13).

Дeлос - острів в Егейському морі, місце народження Апол-лона і Артеміди («Хмари», 595; «Жаби», 659).

Дельфи - місто у Греції біля підгір'я Парнасу з храмом Аполлона, де жриця Піфія виголошувала віщування бога («Оси», 158; «Жаби», 659).

Деметра - сестра Зевса, мати Персефони, богиня землеробства і родючості землі («Ахарняни», 47 та інші).

Деметрія - жіноче грецьке ім'я («Хмари», 684).

[490]

Демос - син Перілампа, афінський красень часів Арістофана («Оси», 98).

Демострат - афінський політик, який енергійно ратував за похід на Сицилію («Лісістрата», 411).

Деркет - селянин з Філи, місцевості на кордоні Аттики і Беотії («Ахарняни», 1028).

Деркіл - афінський політик («Оси», 78).

Діагор - з Мелоса, філософ-матеріаліст, засуджений до страти за атеїзм, втік з Афін у Корінф («Жаби», 320).

Діасії - свято на честь Зевса («Хмари», 408. 864).

Дікеополь (досл. справедливий громадянин) - головний герой комедії Арістофана «Ахарняни».

Діктінна - епітет богині Артеміди («Оси», 368).

Діомеї - передмістя Афін («Жаби», 651).

Діонeйт - афінський віщун і прихильник старих порядків («Оси», 380).

Діонії - свято на честь Зевса («Мир», 420).

Діоніс або Вакх - син Зевса і Семели, бог вина, виноградарства і веселощів («Хмари», 91. 519. 603. 1000), один з головних персонажів комедії «Жаби».

Діонісії (великі і малі або сільські) - свято на честь бога Діоніса («Ахарняни», 202).

Діоскури - див. Кастор і Полідевк.

Діполії - свято на честь Зевса, захисника полів від граду, з жертвоприношенням бика («Хмари», 984).

Дітіл - «варварське» (негрецьке) чоловіче ім'я («Жаби», 608).

Дракет - чоловіче ім'я («Лісістрата», 254).

Драконтід - реакційний афінський політик («Оси», 157).

 

Е

Еагр - афінський трагічний актор, за свідченням античних схоліастів (коментаторів), особливо вдалася йому роль у трагедії Софокла «Ніоба» («Оси», 579).

Еак - суддя в царстві мертвих; у Арістофана для гумористичного ефекту - воротар Плутона («Жаби», 464 і далі).

Еватл - син Кефісодема, модний афінський оратор, вихованець софістів («Ахарняни», 710; «Оси», 592).

Евбєя - великий острів в Егейському морі на схід від Аттики («Хмари», 211; «Оси», 715).

Евергід - грецьке чоловіче ім'я («Оси», 234).

Евполід - афінський комедіограф V ст. до н. є., разом з Кратіном і Арістофаном належить до трійці класичних представників староаттичної комедії («Хмари», 553).

Евріклей - афінський оратор і ритор часів Пелопоннеської війни («Оси», 1019).

[491]

Евріпід (бл. 484-406 рр. до н. є.) - великий давньогрецький драматург. З 90 п'єс Евріпіда збереглося 19, з яких найбільш відомі: «Медея», «Іполіт», «Алкестіда», «Іфігенія в Тавриді», «Електра», «Орест» та інші. Евріпід знижує врочисто піднесений стиль трагедії, вводить в неї інтригу, елементи комізму, виводить на сцену звичайних людей з їх пристрастями і вадами, своєрідно інтерпретує міфи, з яких черпав сюжети для своїх трагедій («Ахарняни», 394; «Хмари», 1371. 1377; «Мир», 148; «Лісістрата», 283. 385), один з головних персонажів комедії «Жаби».

Еврот - річка в Лаконії, на її берегах стояла Спарта («Лісістрата», 1327. 1331).

Евтімен - афінський архонт у 437 р. до н. є. («Ахарняни», 66).

Евфемій - афінський політик демократичного табору («Оси», 599).

Евхарід - торговець городиною («Оси», 680).

Егейські скелі- скелі Егейського моря («Жаби», 667).

Егіна - острів у саронській затоці, між Аттикою і Пелопоннесом, предмет суперечки між Афінами і Спартою, база контрабандистів під час Пелопоннеської війни («Ахарняни», 653; «Оси», 122; «Жаби», 363).

Едіп - син Лая та Іокасти, фіванський цар, який ненароком убив свого батька, не знаючи, хто він такий, та одружився із своєю матір'ю. Коли виявилося, що він батьковбивця і крово-змісник, Едіп осліпив себе і пішов з Фів на добровільне вигнання («Жаби», 1182).

Езоп - славетний напівлегендарний грецький байкар VI ст. до н. є. («Оси», 566. 1259. 1401. 1446; «Мир», 130).

Екбатана (Екбатани) - столиця Мідії, літня резиденція персидських царів («Оси», 1143).

Ексони або Ексонський дем - аттичний дем, з якого походив Лахет («Оси», 895).

Електра - дочка Агамемнона і Клітемнестри, сестра Оре-ста («Хмари», 534).

Елімній - місто на Евбеї («Мир», 1128).

Еллада - назва Стародавньої Греції («Лісістрата», 546. 576) «Мир», 93. 270. 611; «Жаби», 724, 1284).

Емпуса - міфічне страховище, Баба Яга давньогрецьких казок («Жаби», 293. 305).

Еол - бог вітрів, однойменна трагедія Евріпіда («Жаби», 863).

Епідавр - місто у північно-східній частині Пелопоннесу з храмом Асклепія («Жаби», 364).

Ерасінід - один з афінських стратегів, після блискучої перемоги афінського флоту над спартанським при Аргінузьких островах у 406 р. до н. є. страчений разом з іншими за те, що [492] нібито не рятував афінських моряків, кораблі яких були потоплені («Жаби», 1196).

Ергасіон - ім'я хлібороба, досл. «трудяга» (Оси», 1201).

Ерікс - син поета Філоксена («Жаби», 934).

Еріннії або Евменіди - богині помсти («Лісістрата», 825).

Ерот - син Ареса і Афродіти, бог кохання («Ахарняни», 991; «Лісістрата», 573).

Есхіл (525-456 рр. до н. є.) - великий давньогрецький драматург; з 90 його п'єс до нас дійшли у повному вигляді 7: «Благальниці», «Перси», «Семеро проти Фів», «Прометей закутий» та трилогія «Орестея», яка складається з трагедій: «Агамемнон», «Хоефори», «Евменіди». Твори Есхіла відзначаються глибиною думки і гостротою проблематики, врочистим стилем і монументальністю образів, з яких особливо популярним став образ Про-метея («Ахарняни», 10; «Хмари», 1365-1366). Есхіл виведений Арістофаном як один з головних персонажів комедії «Жаби».

Есхін - син Селла, чванливий афінянин («Оси», 326. 459. 1220. 1243).

Есхінад - грецьке чоловіче ім'я («Мир», 1154).

Ефес- багатолюдне торгове місто на західному узбережжі Малої Азії, славне храмом богині Артеміди, є одним із семи чудес світу («Хмари», 598).

Ефудіон - грецький атлет, який, хоч і літня людина, переміг Асконда («Оси», 1190. 1383).

Ехінська бухта- бухта міста Ехінунта у Фессалії, недалеко від Фермопіл («Лісістрата», 1189).

 

Є

Євкрат - афінський стратег у часи Пелопоннеської війни, запідозрюваний у зраді («Лісістрата», 103).

Єлена - дочка Леди і Зевса, дружина спартанського царя Менелая; через неї розгорілася Троянська війна («Лісістрата», 156).

Єхидна - міфічна потвора, напівжінка, напівзмія, яка породила різні дивовижні страховища - Кербера, Хімеру, Лерней-ську гідру, Скіллу та інші («Жаби», 473).

 

Ж

Жукова гавань (по-грецьки «Канфарос») - одна з трьох гаваней порту Пірей («Мир», 145).

 

З

Закінф - острів в Іонійському морі біля західного побережжя Пелопоннесу («Лісістрата», 414).

[493]

Зевс (Зевес) - грецький верховний бог, цар богів і людей, бог неба і метеорологічних явищ, його ім'ям греки божилися (згадується у кожній комедії Арістофана).

 

І

Іакх - божество, яке входило до складу елевсінської трійці богів: Деметра - Кора - Іакх («Жаби», 316. 325-326. 342).

Іда - гора на о. Криті, що вважалася місцем народження Зевса («Жаби», 1356).

Іей - епітет Аполлона («Лісістрата», 1308).

Іно - дочка Кадма і Гармонії, дружина Афаманта, яка, рятуючись від розлюченого чоловіка, кинулась у море і стала морським божеством - Левкотеєю. Про її трагічну долю написав славнозвісну п'єсу Евріпід («Ахарняни», 434; «Оси», 1414).

Іолай - фіванський міфічний герой, друг і помічник Герак-ла («Ахарняни», 867).

Іон- драматург і ліричний поет V ст. до н. є. з острова Хіоса, особливо популярний був його дифірамб «Ранкова зірка», («Мир», 835).

Іонійці - одне з грецьких племен. Іонійцями перси узагальнено називали всіх греків («Ахарняни», 104; «Мир», 46).

Іофонт - син Софокла, драматург, який писав трагедії з допомогою батька («Жаби», 73. 78).

Ісменій - ім'я беотійця («Ахарняни», 954).

Ісменія - жіноче ім'я, поширене у Фівах («Лісістрата» 714).

Істм - коринфський перешийок між середньою Грецією та Пелопоннесом. На ньому відбувалися Істмійські ігри на честь бога морів Посейдона («Мир», 880).

Ітака - острів в Іонійському морі, батьківщина Одіссея («Оси», 185).

 

К

Кадм - син фінікійського царя Агенора, міфічний засновник Фів («Жаби», 1225).

Каістрій - річка в Малій Азії («Ахарняни», 68).

Каліппід - чоловіче ім'я («Хмари», 64).

Каліка - жіноче ім'я («Лісістрата», 329).

Каллій - представник афінської «золотої молоді», Арістофан для насмішки називає його сином Гіппоблуда замість Гіппократа («Жаби», 428).

Калоніка - грецьке жіноче ім'я («Лісістрата», 6).

Камарина - місто на південному узбережжі Сицилії («Ахарняни», 606).

Кардопіон - чоловіче ім'я («Оси», 1178).

[494]

Каріст - місто на о. Евбеї («Лісістрата», 1075).

Карія - країна на південно-західному узбережжі Малої Азії («Жаби», 1302).

Каркін - давньогрецький драматург V ст. до н. є., його сини були акторами і трагічними поетами («Хмари», 1261; «Оси», 1502. 1512; «Мир», 783. 863).

Кастор і Полідевк, інакше Діоскури (або Тіндарі-ди) - сини Зевса і Леди, з яких перший був смертний, а другий безсмертний. Після смерті Кастора Зевс дозволив, щоб брати проводили один день на небі, другий - у підземному царстві, їх культ особливо був популярний у Спарті («Мир», 215; «Лісістрата», 206).

Кекроп - міфічний засновник Афін; нижня частина його тіла була зміїна. Кекропове місто - Афіни («Хмари», 302; «Оси», 438).

Келей - міфічний цар міста Елевсіна, уславленого Елев-сівськими містеріями («Ахарняни», 55).

Кентаври -в давньогрецькій міфології дивовижні істоти: напівлюди, напівконі, які заселяли підгір'я Фессалії. Переможені міфічним племенем лапіфін були вщент перебиті («Хмари» 346; «Жаби», 39).

Керамік - передмістя Афін, гончарський квартал («Жаби», 129. 1094).

Кербер (Цербер) - жахливий триголовий пес з гадюками на шиї, що охороняв вхід у підземне царство («Мир», 314; «Жаби», 111. 187.467).

Кесіра - афінська багата і претензійна дама, узагальнено - людина, яка звикла жити в розкоші («Хмари», 47. 800).

Кесірій - син Кесіри («Ахарняни», 614).

Кефісофонт - друг і помічник Евріпіда в музичному оформленні («Жаби», 944, 1408. 1453).

Кікід - ліричний поет, автор дифірамбів - гімнів на честь Діоніса («Хмари», 985).

Кікінна - аттичний дем («Хмари», 134. 210).

Кіклобор (досл. «той, що пожирає все») - бурхливий струмок в Аттиці («Ахарняни», 381).

Кікн - міфічний герой, учасник Троянської війни, загинув від руки Ахілла («Жаби», 963).

Кіллікон - синонім зрадника. Він, як мовила традиція, видав на поталу ворогам своє рідне місто Пріену («Мир», 361).

Кімон (бл. 510-449 рр. до н. є.) - видатний афінський політичний діяч консервативної партії і полководець V ст. до н. є. («Лісістрата», 1164).

Кіналоп (досл. «собаколис») - прізвисько якогось Філо-страта, що утримував публічний дім («Лісістрата», 972).

[495]

Кінесій - 1) ліричний поет, якому закидали брак поваги до вівтарів Гекати («Оси», 803; «Жаби», 152, 366.1438). 2) дійова особа в «Лісістраті».

Кінна - афінська гетера («Оси», 1032; «Мир», 755).

Кінфська стромовина - гора на о. Делосі, місце народження Аполлона й Артеміди- («Хмари», 596).

Кіпр- великий острів у Середземному морі, центр культу Афродіти («Лісістрата», 848).

Кіпріда - інакше Афродіта («Лісістрата», 252. 573. 765. 954. 1316).

Кірена - афінська гетера («Жаби», 1327).

Кіфера - острів на південь від Пелопоннесу, один з осередків культу Афродіти («Лісістрата», 848).

Клеомен - спартанський цар, який, очолюючи загін спартанців, висланий на допомогу афінській аристократії, захопив у 508 р. до н. є. Акрополь, але через два дні змушений був залишити його («Лісістрата», 273).

Клеон - керівник радикальної рабовласницької демократії в Афінах, противник політики Перікла, власник шкіряної майстерні, прихильник наступальних дій під час Пелопоннеської війни. Він став об'єктом нещадної критики з боку Арістофана, особливо в комедіях «Ахарняни» і «Вершники». Загинув у 422 р. до н. є. в битві при Амфіполі.

Клеонім - афінський політик часів Пелопоннеської війни, зображений Арістофаном як ненажера і боягуз («Ахарняни», 89. 844; «Хмари», 353, 673-675; «Оси», 19; «Мир», 446. 673. 1295).

Клеоніма - жіноче ім'я («Хмари», 680).

Клеофонт - один з лідерів афінської радикальної партії, загинув як жертва кривавого терору тридцяти тиранів у 404 р. до н. є. («Жаби», 679. 684. 1504. 1532).

Клепсідра - джерело в гроті Пана в Афінах («Лісістрата», 928).

Клептонім - перекручене ім'я Клеоніма («Оси», 592).

Кліген - афінський політик демократичного напрямку («Жаби», 709).

Клідемід - афінський актор, який грав у п'єсах Софокла («Жаби», 791).

Клісфен - 1) афінський політичний діяч кінця VI ст. до н. є., реформатор державного ладу в демократичному дусі («Хмари», 355.); 2) розніжений і розпутний афінянин, представник аристократичної молоді («Ахарняни», 116; «Оси», 1187; «Лісістрата», 644; «Жаби», 48. 57. 423).

Клітагора - 1) жіноче ім'я («Хмари», 684); 2) за одним античним свідченням, спартанська, за іншими - фессалійська поетеса («Оси», 1246; «Лісістрата», 1264).

[496]

Клітофон - афінський політичний діяч («Жаби», 967).

Кокіт - одна з річок у підземному царстві («Жаби», 472).

Коліада - мис в Аттиці, на якому був побудований храм Афродіти, що також звався Коліадою («Хмари», 52; «Лісістрата», 1).

Комій - грецьке чоловіче ім'я («Оси», 230).

Конн - афінський музикант, який на старість спився і жив у нужді, предмет кепкування комедіографів («Оси», 675).

Копаїда, або Копайське озеро в Беотії, яке славилось смачними вуграми («Ахарняни», 880. 962; «Мир», 1006).

Кора (інакше Персефона) - дочка Деметри, дружина Аїда, володарка підземного царства («Оси», 1438).

Кранаї - давня назва афінян, яка походить від слова «кра-наос» - «твердий», «кам'янистий» («Лісістрата», 501).

Кратін - видатний представник староаттичної комедії, автор 21 твору, які збереглися в уривках («Ахарняни», 849; «Мир» 700; «Жаби», 357).

Критілла - жіноче ім'я («Лісістрата», 329).

Кронід - син Крона, Зевс («Оси», 652).

Ксантій (досл. «Рудий») - часте ім'я афінських рабів («Ахарняни», 243); слуга Діоніса, дійова особа в «Жабах».

Ксантіпп - чоловіче ім'я («Хмари», 64).

Ксенокл - син Каркіна, трагічний поет, автор «Тлеполе-ма» («Жаби», 86).

Ксенофант - батько Гієроніма, ліричного поета («Хмари», 849).

Ктесій - якийсь донощик («Ахарняни», 839).

Ктесіфонт - афінський черевань, ненажера («Ахарняни», 1002).

 

Л

Лабет - ім'я собаки («Оси», 836. 894. 937).

Лакедемон (інакше Спарта) - місто в Лаконіці на Пелопоннесі («Хмари», 214; «Лісістрата», 1010. 1094).

Лакедемоняни - жителі Лакедемона («Лісістрата», 1250).

Лаконці (або лаконяни) - жителі Лаконіки, області, в якій була Спарта («Мир», 245; «Лісістрата», 643. 1120. 1158).

Лакратід - афінський архонт (499-497 рр. до н. є.), узагальнено - людина похилого віку («Ахарняни», 220).

Ламах - афінський полководець часів Пелопоннеської війни, брав участь у поході на Сицилію, де загинув у 414 р. до н. є. Зображений у комедіях Арістофана карикатурно, є уособленням бездумної вояччини і хвальковитості, прототипом воїна-самохвала у світовій літературі («Ахарняни», 270; «Мир», 304. 1200; «Жаби», 1048).

Ламія - потвора, якою няньки лякали дітей («Мир», 758; «Оси»; 1035. 1177).

[497]

Лампіто - жіноче ім'я, розповсюджене в Спарті («Лісістра-та», 77 і далі), дійова особа в «Лісістраті».

Лас із Герміони в Арголіді, музикант і дифірамбічний поет кінця VI - початку V ст. до н. є. («Оси», 1410).

Лахет - 1) афінський стратег у 425 р. до н. є., обвинувачений Клеоном у казнокрадстві («Оси», 240); 2) ім'я старика («Лі-сістрата», 306).

Левколоф -батько Адіманта («Жаби», 1513).

Леда - мати Єлени Прекрасної та синів Кастора і Полідевка («Лісістрата», 1336).

Лемнос - острів в Егейському морі, на якому, за міфом, були кузні бога вогню Гефеста («Мир», 1163).

Лже-Артаб - гумористичне персидське прізвище, дослівно «фальшива міра» («Ахарняни», 91).

Ленейське свято (або Ленеї) - свято на честь бога Діо-ніса, яке давні греки відзначали 8-11 січня («Ахарняни», 504).

Леогор - афінський багатій, що привіз в Афіни фазанів зі Сходу - новинку в Афінах («Хмари», 109; «Оси», 1269).

Леонід - спартанський цар, який захищав у 480 р. до н. є. Фермопіли від навали персів («Лісістрата», 1282).

Лесбос - острів в Егейському морі, батьківщина ліриків Алкея і Сапфо («Жаби», 1308).

Лета- річка в підземному царстві, з якої тіні померлих пили воду забуття («Жаби», 186).

Лік- міфічна постать, опікун судочинства, його статуя стояла при вході до афінського суду («Оси», 389).

Лікабет - гора на північний схід від Афін («Жаби», 1057)

Лікей - гай на околиці Афін, в якому містився гімнасій. Так називалась школа, заснована філософом Арістотелем у другій половині IV ст. до н. є. («Мир», 355).

Лікій - сучасний Арістофану поет («Жаби», 14).

Лікін - батько Амфітея («Ахарняни», 50).

Лікон - афінський оратор і ритор, один з обвинувачів на процесі Сократа («Оси» 1301; «Лісістрата», 270).

Ліпсідрій - укріплене селище в Аттиці під горою Парнет, куди втекли в 513 р. до н. є. політичні противники тирана Гіппія («Лісістрата», 688).

Лісілла - жіноче ім'я («Хмари», 684).

Лісімахи (досл. «ті, що припиняють війну») - так звали жінок, які боролися проти війни («Лісістрата», 576).

Лісістрат -з аттичного дема Холарга на прізвисько «Качка» вічно голодний дармоїд і жартівливий підлабузник («Ахарняни», 855; «Оси», 787. 1301. 1308).

Лісістрата (досл. «та, щорозборонює воюючих») - головна дійова особа в комедії «Лісістрата».

[498]

 

М

Манес - ім'я раба («Лісістрата», 923, 1238; «Жаби», 965; «Мир», 1146).

Манія - ім'я рабині («Жаби», 1345).

Марафон - місто на сході Аттики, уславлене перемогою греків під командуванням Мільтіада над військом перського царя Дарія в 490 р. до н. є. («Ахарняни», 697).

Марілад - один з ахарнян («Ахарняни», 609).

Марпсій - невідомий оратор і політик («Ахарняни», 702).

Масінтій - ім'я раба («Оси», 433).

Мегакл - ім'я, яке часто зустрічалося в роді Алкмеонідів, одному з найзнатніших в Афінах («Хмари», 47. 815).

Мегара (або Мегари) - головне місто Мегариди, сусідньої з Аттикою області («Ахарняни», 524; «Оси», 57; «Лісістрата», 1190; «Мир», 246. 248).

Мегарці - жителі Мегари.

Мегенет - афінянин («Жаби», 965).

Медея - дочка Колхідського царя Бета. Допомогла ватажкові аргонавтів Леонові здобути золоте руно. Покинута ним, вбила синів, народжених від Ясона. Доля Медеї послужила основою для трагедій («Мир», 1013).

Меланіон - міфічний соромливий юнак, який уникав товариства жінок («Лісістрата», 799. 810. 822).

Меланфій - трагічний поет («Мир», 804. 1011).

Мелеагр - син калідонського царя Ойнея і Алтеї, учасник походу аргонавтів, організатор полювання на калідонського вепра. Після полювання у суперечці він убив улюбленого брата своєї матері, за що вона прокляла сина («Жаби», 864).

Мелесій - грецьке чоловіче ім'я («Хмари», 686).

Мелет - афінський трагічний поет, один з обвинувачів Сократа в 399 р. («Жаби», 1302).

Мелійський мис- мис на півдні Фессалії, неподалік від Фермопіл («Лісістрата», 1189).

Меліта - село неподалік Афін, славне храмом Геракла («Жаби», 501).

Мелос - острів в Егейському морі («Хмари», 830).

Мемнон - син богині ранкової зорі Еос, ефіопський цар, що прибув на допомогу Трої і загинув від руки Ахілла («Хмари», 622; «Жаби», 963).

Менади (інакше вакханки) - несамовиті учасниці свята Вакха («Лісістрата», 1310).

Менелай - міфічний цар Спарти, брат Агамемнона, чоловік Єлени Прекрасної. За переказом, він, коли Троя вже була взята греками, ввірвався з оголеним мечем у хороми, які займала Єлена, з наміром убити її, але, вражений її неземною красою, помилував її («Лісістрата» 155).

[499]

Мессена - південно-західна область на Пелопоннесі («Лі-сістрата», 1161).

Метеки - (досл. «переселенці») - особисто вільні, але в політичному відношенні безправні іноземці, які постійно проживали в Аттиці, займалися головним чином торгівлею і ремеслом («Ахарняни», 508).

Мідас - ім'я раба («Оси», 433).

Мідієць - інакше перс («Оси», 11).

Мікон - давньогрецький живописець V ст. до н. є. («Лі-сістрата», 700).

Мілет - багате торгове місто на західному узбережжі Малої Азії («Лісістрата», 108).

Мімант - гірське пасмо в Малій Азії («Хмари», 274).

Міронід - афінський полководець часів грецько-персидських війн («Лісістрата», 815).

Мірріна - грецьке жіноче ім'я, дійова особа в «Лісістраті».

Міртія - ім'я торговки, дочка Анкіліона і Сострати («Оси», 1397).

Мнемосіна - богиня пам'яті і мати 9 муз, народжена від Зевса («Лісістрата», 1275).

Мойри - богині долі («Жаби», 452).

Молон - актор-протагоніст, тобто виконавець головних ролей у трагедіях Евріпіда, високий на зріст («Жаби», 55; «Мир», 804).

Моріх - якийсь розніжений ласун, предмет насмішок Аріс-тофана («Ахарняни», 887; «Оси», 506. 1142; «Мир», 1009).

Морсім - трагічний поет-нездара («Жаби», 153).

Мосх - посередній кіфаред («Ахарняни», 13).

Музи - богині, покровительки поезії, мистецтва, науки («Хмари», 972; «Мир», 775; «Жаби», 874, 879. 1308, 1493).

Мусей - легендарний співець і музикант, учень Орфея («Жаби», 1034).

 

Н

Наксос - острів в Егейському морі («Оси», 355; «Мир», 143).

Нестор - цар Піл осу на Пелопоннесі, учасник Троянського походу, славився розсудливістю і красномовством («Хмари», 1057).

Нікарх - ім'я донощика («Ахарняни», 910).

Ніка - жіноче ім'я («Лісістрата», 327).

Нікомах - видатний діяч демократичної партії в Афінах, який брав участь у реформі державного ладу після ліквідації олігархічного засилля чотирьохсот («Жаби», 1506).

Нікострат - син Скамбона, афінський політичний діяч («Оси», 81. 83).

[500]

Нільське устя - устя ріки Ніл («Хмари», 273).

Німфи - жіночі божества, що, за уявленнями стародавніх греків, жили в лісах, горах, річках, джерелах, морях, океанах, долинах, луках і відповідно називалися: дріади, ореади, океані-ди, нереїди, наяди, напеї, лімоніади тощо; втілення різноманітних сил природи («Жаби», 1344).

Нісійський - епітет бога Діоніса від міфічної гори Ніси, де він провів своє дитинство («Лісістрата» 1309; «Жаби» 216).

Ніоба - дружина фіванського царя Амфіона, мати дванадцяти дітей; за образу Латони Аполлон і Артеміда повбивали її дітей. Ніоба з туги перетворилася на кам'яну постать. Однойменну трагедію написав Есхіл («Оси», 580; «Жаби», 911; 920).

 

О

Одеон - державний будинок для музичних вистав в Афінах, який служив і для судових засідань і для народних зборів («Оси», 1109).

Одіссей - міфічний цар острова Ітаки, герой «Іліади» і «Одіссеї» («Оси», 181. 351).

Одоманти - фракійське плем'я, яке проживало між річками Стримоном і Нестом («Ахарняни», 156).

Ойней - герой однойменної трагедії Евріпіда, міфічний володар Калідону, античний король Лір: позбавлений трону дітьми свого брата, він довгі роки томився у в'язниці. Визволений завдяки поверненню з Троянської війни онука Діомеда, відомстив своїм катам і панував далі («Ахарняни», 420; «Жаби», 1238. 1240).

Океан - за уявленнями стародавніх греків (Гомер), величезна ріка, яка обмиває всю землю, і одночасно батько всіх водних божеств, в тому числі і річкових німф («Хмари», 271. 278).

Олімп - гора в Північній Греції (2911 м), за давньогрецькою міфологією - оселя головних богів-олімпійців («Хмари», 270).

Олімпія - рівнина в Еліді на Пелопоннесі, де через кожні 4 роки проходили Олімпійські ігри і де був храм Зевса зі статуєю бога, роботи Фідія («Лісістрата», 1151; «Оси», 1382. 1387).

Орест - син Агамемнона і Клітемнестри, вбив свою матір і її коханця Егісфа, помстившись їм за смерть батька («Ахарняни», 1167; «Жаби», 1139. 1137),

Ори - богині пір року, які піклувалися про землеробські роботи («Мир», 456).

Орсілох - за свідченням античних коментаторів, розпусник і звідник («Лісістрата», 740).

Орфей - син музи Калліопи і річкового бога Еагра, міфічний співець і музикант. Своєю грою і співом зачаровував навіть диких звірів. Спустився в царство тіней, прагнучи повернути [501] до життя свою померлу дружину Еврідіку. Там Аїд і Персефона дозволили йому забрати з собою Еврідіку з умовою, що він не оглянеться, але Орфей не витримав і оглянувся, внаслідок чого вона вернулася в країну мертвих («Жаби», 1033).

Ослині шкури - неіснуюча місцевість («Жаби», 186).

 

П

Павсон - афінський живописець другої половини V ст. до н. є. Арістотель згадує його як митця з нахилом до сатиричного і карикатурного зображення дійсності («Ахарняни», 854).

Паламед - евбейський герой, вважався винахідником цифр, азбуки, грошей, учасник Троянської війни, конкурував щодо спритності з Одіссеєм. За викриття обману Одіссея потім був ним несправедливо обвинувачений у зраді і побитий камінням, узагальнено - хитра і винахідлива людина («Жаби», 1452).

Паллада - див. Афіна.

Пан- рогатий і козлоногий бог лісів і гаїв, опікун стад і пастухів («Лісістрата», 2. 1013; «Жаби», 230).

Панафінеї - найбільш урочисте афінське свято на честь Афіни з процесією до її храму Парфенон на Акрополі та спортивними й музичними змаганнями. Великі Панафінеї відбувалися кожних чотири роки, а малі (без процесії) - щороку («Хмари», 386. 988; «Жаби», 1090).

Панделет - афінський софіст («Хмари», 924).

Пандіон - опікун аттичної філи Пандоніади, один з перших легендарних царів Афін («Мир», 1185).

Пандроса - афінська богиня роси, дочка легендарного царя Афін Кекропа («Лісістрата», 459).

Пантаклей - сучасний Арістофану поет («Жаби», 1037).

Пардок - «варварське» (негрецьке) ім'я («Жаби», 608).

Парнас - гірське пасмо в середній Греції, присвячене Аполлонові, Діонісу та Музам («Хмари», 604; «Жаби», 1058. 1213).

Парнет - гірський кряж на півночі Аттики («Хмари», 323).

Парос - острів в Егейському морі, славний своїм високоякісним мармуром («Оси», 1188).

Пасій - позикодавець, дійова особа в комедії «Хмари» («Хмари», 1213 і далі).

Патрокл - грецький герой, друг Ахілла, вбитий Ректором під Троєю («Жаби», 1042).

Пафійська (Пафоська) - епітет богині Афродіти («Лісістрата», 578).

Пафос - місто на о. Кіпрі зі славнозвісним храмом Афродіти («Лісістрата», 848).

Пеан - епітет Аполлона як бога медицини, а також хоровий гімн на його честь («Ахарняни», 1212).

[502]

Пегас - крилатий кінь, з допомогою якого Беллерофонт переміг Хімеру («Мир», 154).

Пелей - фессалійський герой, батько Ахілла, головного героя «Іліади», чоловік морської богині Фетіди. Йому присвятив свою трагедію Евріпід («Хмари», 1067; «Жаби», 863).

Пелоп - міфічний володар Піси і Олімпії («Жаби», 1232).

Пеон, точніше Пеоніди - один з аттичних демів («Лісістрата», 867).

Перікл (прибл. 490-429 рр. до н. є.) - вождь афінської рабовласницької демократії в період її розквіту («Хмари», 213. 859; «Лісістрата», 1158).

Піли (те ж, що й Фермопіли) - межигір'я, уславлене героїчною обороною греків від навали персів («Лісістрата», 1151).

Піл ос - портове місто в Мессені, важливий стратегічний пункт, захоплене в 425 р. до н. є. афінянами («Мир», 219. 669; «Лісістрата», 104; «Хмари», 186).

Пірей - порт міста Афін («Мир», 145. 164).

Піса - місто в Еліді (Пелопоннес), близько Олімпії («Жаби», 1232).

Пісандр - афінський політик, якого аттичні комедіографи картали за користолюбство і боягузтво («Мир», 396; «Літістра-та», 511).

Пітіал - славний афінський лікар («Ахарняни», 1032. 1221; «Оси», 1432).

Піто - інакше Дельфи («Лісістрата», 1151).

Піфо - богиня переконання й мудрої поради («Лісістрата», 203).

Піфо (або Піфія) - жриця, яка виголошувала в екстазі віщування бога Аполлона в Дельфах («Жаби», 1391).

Платана - ім'я шинкарки в комедії «Жаби» (549 і далі).

Платеї - місто в Беотії, вірний союзник Афін («Жаби», 694).

Плутон (або Ащ) - володар підземного царства мертвих, брат Зевса, чоловік Персефони, дійова особа в «Жабах».

Пнікс - пагорб в Афінах, на якому відбувалися народні збори («Оси», 31; «Ахарняни», 19).

Полемос (по-грецьки «війна») - уособлення війни («Мир», 223).

Полинна - так Борис Тен передав по-українськи назву аттичного дему Анагір («Лісістрата», 67).

Поліб - міфічний цар Коринфу, який виховав у себе Еді-па(«Жаби», 1192).

Полідевк - див. Кастор.

Понт - нинішнє Чорне море, а також країна на його південному березі («Оси», 700).

[503]

Посейдон - бог морів, брат Зевса і Плутона, покровитель конярства; його ім'ям греки божилися, часто згадується в Арісто-фана.

Примор'я (по-грецьки «Паралія») - прибережна частина Аттики («Лісістрата», 58).

Пританей- громадський будинок в Афінах, де засідала колегія з 50 пританів, які протягом 1/10 року головували в Раді і на народних зборах; тут харчувалися притани, іноземні посли і заслужені громадяни («Ахарняни», 124; «Жаби», 764).

Продік - видатний грецький софіст другої половини V ст. до н. є., відомий своїми дослідженнями в ділянці синоніміки («Хмари», 361).

Проксенід -хвалькуватий афінянин («Оси», 325).

 

Р

Рада - (по-грецьки - «буле» - Рада п'ятисот в Афінах, рішення якої затверджували народні збори («Лісістрата», 631. 1026).

Родіппа - жіноче ім'я («Лісістрата», 387).

 

С

Сабазій - фрігійський бог вина, його оргіастичний культ був занесений в Афіни рабами малоазійського доходження. Пізніше злився з культом Діоніса («Оси», 9; «Лісістрата», 408).

Саламін - острів у Саронській затоці біля Аттики, місце славного морського бою греків з персами в 480 р. до н. є. («Лісістрата», 431; «Жаби», 206).

Саламінянки - жительки цього острова («Лісістрата», 59).

Самофракія - острів в Егейському морі поблизу Фракії, відомий містеріями на честь божеств кабірів - охоронців від бур - та матері богів Кібели («Мир», 277).

Сарди - багатолюдне місто в Малій Азії, столиця Лідії; після завоювання Малої Азії персами - місце перебування персидського сатрапа («Оси», 1139; «Мир», 1176).

Сарпедон - володар Лікії, країни в Малій Азії, союзник троянців, убитий під Троєю Патроклом, другом Ахілла («Хмари», 622).

Світлоносна (по-грецьки «Фосфора») - епітет богині Артеміди, богині місяця («Лісістрата», 754).

Себін - якийсь грек з Анафлітського дему («Жаби», 427).

Селена - богиня місяця («Хмари», 584. 608. 1507; «Мир», 406).

Серіфці - жителі невеличкого острова Серіфа, розташованого на південний схід від Аттики («Ахарняни», 542).

[504]

Сібертій - учитель гімнастики в Афінах, який славився суворим ставленням до вихованців («Ахарняни», 118).

Сівілли - міфічні пророчиці («Мир», 1098, 1118).

Сідон - місто у Фінікії («Жаби», 1226).

Сізіф - міфічний герой, син Еола. За лукавство і підступність був засуджений вічно викочувати камінь угору, який, досягнувши вершини, скочувався вниз («Ахарняни», 391).

Сімефа - ім'я якоїсь гетери («Ахарняни», 525).

Сімон - афінський політичний діяч з заплямованою репутацією («Хмари», 351. 399).

Сімонід з Кеоса (559-461 рр. до н. є.) - видатний давньогрецький лірик, який прославляв героїзм греків, виявлений під час війни з персами («Хмари», 1356; «Оси», 1410; «Мир», 697).

Сіталк - цар фракійського племені одрисів, який сприяв Афінам під час Пелопоннеської війни («Ахарняни», 134).

Скамандр - річка поблизу Трої («Жаби», 928).

Скеблій - «варварське» (іноземне) ім'я («Жаби», 608).

Скіона - місто на Халкідському півострові, яке під час Пелопоннеської війни перейшло на бік Спарти («Оси», 210).

Скорботний камінь- місце в підземному царстві померлих («Жаби», 194).

Сміктіон - грецьке чоловіче ім'я («Оси», 402).

Сократ (469-399 рр. до н. є.) - грецький філософ. Як дійова особа в «Хмарах» зображений Арістофаном помилково як софіст, насправді ж Сократ був непримиренним ворогом софістів.

Солон (630-559 рр. до н. є.) - афінський поет і законодавець, його закони з 594 р. до н. є. мали демократичний характер («Хмари», 1187).

Сосій - ім'я раба, дійова особа в «Осах».

Сосікл - афінський політичний діяч («Оси», 78).

Сострата - жіноче ім'я («Хмари», 678; «Оси», 1397).

Софокл (496-406 рр. до н. є.) - великий грецький драматург, один із творців античної трагедії в її класичній формі. Із 120 його трагедій і сатиричних драм до нас дійшло 7 трагедій: «Анті-гона», «Цар Едіп», «Електра», «Еант», «Трахінянки», «Філоктет», «Едіп в Колоні». Крім того, зберігся фрагмент драми «Слідопити» («Мир», 532. 695; «Жаби», 79. 787).

Спарта - див. Лакедемон (неодноразово згадувана в комедіях Арістофана).

Сперхей - річка у Фессалії («Жаби», 1383).

Стікс - річка у підземному царстві («Жаби», 470).

Стілбід - афінський віщун («Мир», 1032).

Стратілліда - провідниця хору жінок у «Лісістраті».

Стратон - розбещений афінський юнак, приятель Кліс-фена («Ахарняни», 122).

[505]

Стрімодор - ім'я старика («Лісістрата», 258).

Су ній - мис у південно-східній частині Аттики зі славнозвісним храмом Посейдона («Хмари», 401).

Сфенебея - дружина аргоського царя Прета, яка даремно намагалася спокусити свого гостя Беллерофонта («Жаби», 1044. 1050).

Сфенел - трагічний поет, який розтратив усе майно, зрештою продав свої театральні пожитки («Оси», 1313).

Сфінкс - крилате страховище з жіночими грудьми, жіночою головою, з тулубом лева та зміїним хвостом, породжене Пі-фоном і Єхидною («Жаби», 1287).

 

Т

Тавропола (досл. «везена биком») - епітет богині Арте-міди («Лісістрата», 467).

Тайтет - гірський хребет на півдні Пелопоннесу, неподалік Спарти («Лісістрата», 117, 1323).

Тантал - син Зевса, цар Фрігії. За злочини проти богів засуджений у підземному царстві на вічний голод і спрагу («Жаби», 1232).

Тартар у ширшому розумінні - підземне царство мертвих, у вузькому - місце вічних мук у цій країні («Хмари», 192).

Тевкр - грецький герой Троянської війни («Жаби», 1042).

Теламон - міфічний цар о. Саламіна («Лісістрата», 1263).

Телей - сучасник Арістофана, висміяний як ненажера і марнотрат («Мир», 1809).

Телеф - син Геракла, володар Місії в Малій Азії. Поранений списом Ахілла, був потім вилікуваний іржею з цього списа. У мелодраматичній п'єсі Евріпіда Телеф виступав у лахмітті з жебрачою торбою («Ахарняни», 430; «Жаби», 855. 864; «Хмари», 922).

Тенарський мис- мис на півдні Пелопоннесу, тут, згідно з уявленнями стародавніх греків, був вхід у підземне царство. Тут був і славнозвісний храм Посейдона («Ахарняни», 510; «Жаби», 187).

Теофраст - ближче не відомий афінянин («Оси», 1302),

Терей - міфічний фракійський цар, одружений з Прокною. За зганьблення сестри дружини Прокни був перетворений в одуда, а Філомела і Прокна, які замордували сина царя Ітіса і засмажене тіло подали йому як їжу, перетворились у солов'я і жайворонка («Лісістрата», 585).

Тесей - аттичний герой, уславлений багатьма подвигами, засновник афінської держави, спускався з другом Піріфоєм в Аїд, щоб викрасти Персефону («Жаби», 142).

Тімон - людиноненависник («Лісістрата», 823, 826).

[506]

Тіндаріди - див. Кастор і Полідевк.

Тісіад - якийсь афінянин («Оси», 402).

Тіфон - коханий богині Еос. Вона випросила в Зевса для нього безсмертя, але забула попросити вічну молодість. Коли Тіфон став дряхлим стариком, Еос розлюбила його й перетворила в цикаду («Ахарняни», 688).

Тлеполем - легендарний грецький герой, син Геракла («Хмари», 1266).

Тріто (або Трітогенея) - культове ім'я Афіни («Хмари», 989; «Лісістрата», 364).

Трикоріфські драговини (або Трикоріф) - болотиста місцевість в Аттиці («Лісістрата», 1047).

Трітей (досл. «виноградар») - головний персонаж комедії «Мир», який, відгодувавши жука-гнойовика, піднімається на ньому на Олімп, щоб домогтися в богів миру для людей.

Тріптолем - легендарний аттичний царевич, вихованець богині Деметри («Ахарняни», 48. 55).

Трофоній - культовий епітет Зевса. Печера Трофонія - оракул у Беотії, про який ходили неймовірні чутки як про місце жаху («Хмари», 508).

 

Ф

Фаілл - славний скороход, учасник Саламінської битви («Ахарняни», 213; «Оси», 1206).

Фалерон - порт на узбережжі Аттики («Ахарняни», 901).

Фалес - божество продуктивних сил природи, уособлення фала («Ахарняни», 263).

Фалес із Мілета- давньогрецький філософ, основоположник натурфілософії («Хмари», 180).

Фан -довірена особа Клеона («Оси», 1220).

Фарсал - місто у Фессалії («Оси», 1271).

Фасос - острів в Егейському морі («Лісістрата», 196).

Феб - досл. «світлий, сяючий». Назва бога Аполлона як бога сонця в Арістофана часто зустрічається.

Федра - дружина афінського царя Тесея, що повісилася від неподіленої любові до свого пасинка Іполіта. Міф про неї став сюжетом трагедій Евріпіда, Сенеки та інших драматургів («Жаби», 1044. 1053).

Федрій - ім'я одного із стариків у «Лісістраті» (р. 373).

Фенікс - вихователь і супутник Ахілла в Троянській війні («Ахарняни», 421).

Феоген (досл. «богонароджений») - розповсюджене чоловіче ім'я («Мир», 929; «Лісістрата», 63; «Оси», 1184).

Феогнід (Теогнід) - другорядний грецький трагік, сучасник Арістофана, прихильник олігархічної форми правління, пізніше [507] один з 30 тиранів. Як драматург славився важким стилем і холодними образами, за що одержав прізвисько «Лід» («Ахарня-ни», 11).

Феор (Теор) - один з діячів радикальної партії в Афінах, однодумець Клеона, висміюваний в комедії як брехун і користолюбець («Ахарняни», 134; «Хмари», 400; «Оси», 42).

Ферамен - афінський політик і полководець останніх років Пелопоннеської війни, лідер консервативної партії, прозваний за лавірування «котурном», страчений крайніми олігархами в 403 р. до н. є. («Жаби», 541. 967-968).

Фередейпн - грецьке чоловіче ім'я («Оси», 402).

Ферекрат - комедіограф, старший сучасник Арістофана («Лісістрата», 158).

Ферсефота - інакше Персефона («Жаби», 670).

Феспід - перший афінський трагічний поет («Оси», 1479).

Фетіда - морська богиня, жінка Пелея, мати Ахілла («Хмари», 1067).

Фідій - великий давньогрецький скульптор і архітектор (бл. 500-431 рр. до н. є.), творець великої статуї Зевса Олімпійського (в Олімпії) та Афіни-Паллади (в Афінах), несправедливо обвинувачений у кражі частини золота, призначеного на прикрашення статуї Афіни («Мир», 605).

Фідіппід - син Стрепсіада, один з головних персонажів комедії «Хмари».

Фідон - батько Стрепсіада, головного персонажа «Хмар» (р. 134).

Фієст - син Пелопса і Гіпподамії, міфічний володар Арго-са, брат Атрея, заплямований страхітливими злочинами («Ахарняни», 433).

Філа - село, прикордонна кріпость на межі Аттики і Беотії («Ахарняни», 1023).

Філіпп - оратор, учень софіста Горгія («Оси», 421).

Філоксен - ліричний поет, відомий як марнотратник і чепурун («Оси», 84; «Хмари», 686; «Жаби», 934).

Філокл - трагічний поет, племінник Есхіла, наслідувач його стилю («Оси», 462).

Філоктемон - (досл. «майнолюб») - за свідченням схоліаста - п'яниця й розпусник («Оси», 1250).

Філоктет - друг Геракла, якому легендарний силач подарував несхибний лук. По дорозі під Трою його вкусила змія, і він десять років страждав від невигойної рани. Вилікував його Махаон. Міф про Філоктета знайшов відображення в трагедіях Есхіла, Софокла та Евріпіда, з яких дійшов до нас Софоклів «Філоктет» («Ахарняни», 424).

Філург - чоловіче ім'я («Лісістрата», 267).

[508]

Флія - аттичний дем («Оси», 234).

Форміон - афінський адмірал часів Пелопоннеської війни, людина надзвичайно суворого способу життя («Мир», 348; «Лісістрата», 819).

Форікіон - збирач податків, який допускався зловживань («Жаби», 363, 381).

Фосфора - що означає «світлоносна» - епітет Артеміди, богині місяця («Лісістрата», 463).

Фракія - північно-східна частина Балканського півострова, омивана Егейським, Мармуровим і Чорним морями, яка приблизно відповідає сьогоднішній Болгарії («Ахарняни», 136. 138. 603; «Мир», 283; «Лісістрата», 102).

Фратта - ім'я фракійської рабині («Оси», 828).

Фріг - ім'я раба з Фрігії («Оси», 433).

Фрінід з Мітілени - сучасний Арістофану кіфарист («Хмари», 971).

Фрініх - сучасний Арістофану комедіограф, який залюбки травестував міфологічні сюжети («Хмари», 556; «Оси», 220. 270. 1302. 1490. 1524; «Жаби», 13. 689. 910. 1299).

Фукідід - один з лідерів консервативної партії в Афінах (не славетний історик!), противник політики Перікла, вигнаний з Афін у 443 р. до н. є., на старості літ повернувся до рідного міста («Ахарняни», 703; «Оси», 947).

 

X

Хабет - грецьке чоловіче ім'я («Оси», 234).

Хаонія - область в Епірі (Північна Греція. «Ахарняни», 604).

Хаос - простір, який існував до створення світу («Хмари», 424).

Харет - чоловіче ім'я («Ахарняни», 604).

Харінад - чоловіче ім'я («Оси», 232; «Мир», 1155).

Xаріти - три богині краси, принад і радощів («Ахарняни», 989; «Мир», 41; «Хмари», 773).

Xарон - старий перевізник душ померлих через ріки підземного царства («Лісістрата», 628; «Жаби», 183-184).

Xерей - якийсь афінянин, обвинувачений комедіографами у присвоєнні прав афінського громадянства («Оси», 687).

Херефонт із дема Сфета близько Афін, вірний учень філософа Сократа, людина слабкого здоров'я, висміяний Арістофаном у «Хмарах» і «Осах».

Херід - сучасний Арістофану флейтист і кіфаред, об'єкт насмішки з боку комедіографів («Ахарняни», 16; «Мир», 952).

Хлоя (досл. «зеленіюча») - епітет Деметри («Лісістрата», 850).

[509]

Холліди - селище біля Афін («Ахарняни», 406). X о л о з і г - вигадане прізвисько Демострата, ніби «Жовч-ник» («Лісістрата»).

Хремон - якийсь афінянин («Оси», 402).

 

Ц

Цареве око- «око» і «вухо» царя - персидські двірські чиновники, члени таємного контролю («Ахарняни», 92).

 

Ч

Чотириграддя - об'єднання чотирьох селищ в Аттиці, з яких найбільш відомим був Марафон («Лісістрата», 285).

 

Я

Япет - один із титанів, син Урана і Геї, батько Прометея, узагальнено - сива давнина («Хмари», 998).

 

 


© Aerius, 2003