Вадим Пащенко
Жюль Верн. "П'ятнадцятирічний капітан"
(1990)


© В.Пащенко, 1990

Джерело: Ж.Верн. П'ятнадцятирічний капітан. К.: Веселка, 1990. 304 с. С.: 5-10.

Сканування і коректура: SK (ae-lib.org.ua), 2004


 

Жюль Верн, видатний французький письменник, класик науково-фантастичної та пригодницької літератури, народився 8 лютого 1828 року в портовому місті Нанті. Батько його був адвокат і хотів для сина такої самої кар'єри. Але вразливий і допитливий хлопець мріяв про інше - про далекі мандри. Його вабило море. Коли йому минуло дванадцять років, він, одягшись юнгою, пробрався на шхуну «Коралі», що мала відпливати до Індії. По думки хлопець уже прощався з Францією. Попереду - неосяжні простори Атлантики, невідомі острови, Тихий та Індійський океани і нарешті - країна казок, таємнича Індія... Проте цій мрії не судилося збутись. На шхуні з'явився батько й забрав невдаху-мандрівника додому.

Закінчивши Нантський ліцей, Жюль Верн 1848 року приїхав у Париж. До Нанта він уже не повернувся. Якийсь час працював адвокатом, був драматичним актором, маклером на біржі. Юнак наполегливо вивчав різні науки: фізику, хімію, біологію, географію, астрономію, баллістику, етнографію, лінгвістику тощо. Відомості з усіх цих галузей Жюль Верн заносив до спеціального каталога, який поповнював протягом усього життя. Каталог містить понад двадцять тисяч зошитів.

Юність Жюля Верна минала в 40-ві роки XIX сторіччя. Це був буремний час для багатьох країн Європи - час буржуазних і буржуазно-демократичних революцій. Вибухнула революція і у Франції. її метою була ліквідація фінансової диктатури аристократії. На руїнах Липневої монархії було проголошено Другу республіку. Буржуазія, скориставшися з перемоги народу, зробила спробу відібрати в трудящих завойовані ними права. Паризькі робітники підняли повстання, але урядові війська потопили його в морі крові. Луї Наполеон, душитель республіки, в грудні 1851 року назвав себе «імператором французів Наполеоном III». [5]

Молодий Жюль Берн вважав себе переконаним республіканцем. Прочитавши твори соціалістів-утопістів - Сен-Сімона, Фур'є, Кабе, - він мріяв про державу, засновану на принципах свободи, рівності та братерства, що їх висунули і обстоювали французькі революціонери кінця XVIII сторіччя. Згодом у романі «Матіас Шандор» (1885) письменник створив патріотичний образ учасника революційних подій 1848 року.

Жюль Верн почав писати в 50-ті рр. XIX сторіччя. Але перші його твори - вірші, оповідання, водевілі, лібретто комічних опер - успіху майже не мали. Справжнє своє покликання він знайшов пізніше, коли в 1863 році написав роман «П'ять тижнів на повітряній кулі». Цей роман надрукував відомий на той час видавець П'єр-Жюль Етцель. Він повірив у талант Жюля Верна і відтоді почав публікувати всі його твори. Деякі з них виходили друком у «Журналі виховання та розваг» - місячнику для юнацтва, що його видавав Етцель.

Твором «П'ять тижнів на повітряній кулі» Жюль Верн поклав початок величезній серії науково-фантастичних і пригодницьких романів «Незвичайні подорожі» (всього 63 книги). Він уклав з Етцелем угоду, за якою мав писати щороку по два романи. В останні роки життя письменник писав, так би мовити, «наперед». Нові книги Жюля Верна видавалися й після його смерті («Незвичайні пригоди експедиції Барсака», 1910, та інші).

Починається тріумфальний шлях Жюля Верна - романіста. Один за одним виходять твори «Подорож до центру Землі» (1864), «Подорож з Землі на Місяць» (1865), «Подорож каштана Гаттераса» (1866), «Діти капітана Гранта» (1868), «Робур-завойовник» (1868), «Навколо Місяця» (1870), «Двадцять тисяч льє під водою» (1870).

Коли почалася франко-прусська війна (1870 р.), Жюль Верн, охоплений патріотичними почуттями, віддав свою яхту «Сен-Мішель» у розпорядження воєнних властей і вступив у загін берегової оборони.

В дні Паризької комуни Жюль Верн був свідком героїчної боротьби французького пролетаріату та кривавої розправи над учасниками Комуни. Він побачив гігантську силу, що таїлася в народі.

Жюль Верн не розумів і не поділяв інтересів захисників Комуни, але був далекий і від того, щоб співчувати її ворогам. В його творах наступних років («Навколо світу за вісімдесят днів», 1872; «Таємничий острів», 1875; «Гентор Сервадак», 1877; «Чорна Індія», 1877; «П'ятнадцятирічний каштан», 1878; «П'ятсот мільйонів бегуми», 1879; «Жангада», 1881; «Впертий Керабан», 1883; «Школа Робінзонів», 1883; «Архіпелаг у вогні», 1884; «Матіас Шандор», 1885; «Догори дном», 1889; «Замок у Карпатах», [6] 1892; «Плавучий острів», 1895, та інших) часто трапляються натяки на злободенні політичні та суспільні події того часу.

1872 року Жюль Верн назавжди виїхав з Парижа. Він поселився в тихому провінційному місті Ам'єні. Письменник продовжував літературну діяльність, пильно стежив за всіма подіями політичного, культурного й наукового життя країни.

На яхті «Сен-Мішель» Жюль Верн об'їхав узбережжя Франції, Іспанії, побував у Середземному й Північному морях, відвідав Шотландію.

На схилі віку Жюль Верн почав утрачати зір, але працювати не кидав. Він писав з допомогою спеціального пристрою. «Я не можу не працювати. Праця - це моя життєва функція. Коли я не працюю, я не відчуваю в собі життя»,- казав він.

Крім романів, Жюль Верн написав десять наукових досліджень з географії; найзначніше з них - тритомна «Історія великих подорожей».

Творча спадщина письменника величезна. Його книги складають бібліотеку приблизно в 115 великих томів.

Помер Жюль Верн 24 березня 1905 року.

Вже після виходу перших романів Жюль Верн став найвідомішим у світі письменником-фантастом. Слава його зростала з року в рік, її поширювали та зміцнювали нові й нові твори. Автор «Незвичайних подорожей» увійшов в історію літератури як основоположник і неперевершений майстер роману про науку та її безмежні можливості.

Жюль Верн пильно стежив за розвитком науки, не лишаючи поза увагою жодного відкриття чи технічного вдосконалення. Він занотовував до свого каталога відомості про нові винаходи електротехніки - телефон, свічку Яблочкова та Едісона, фонограф тощо. Наукові відкриття й винаходи лягали в основу якогось нового роману письменника. Він геніально передбачав подальший розвиток тієї чи іншої галузі науки. В його творах знаходимо найсміливіші думки, що інколи значно випереджали рівень тогочасної науки. Жюль Верн передбачив появу кінофільмів, навіть об'ємних, появу підводних човнів. Він перший висунув математично обґрунтовану ідею космічних польотів. Спостерігаючи політ аеростата, письменник прийшов до висновку, що майбутнє належатиме апаратам, важчим за повітря, і в його романах з'являються літак з гвинтами та [7] гелікоптер. Вивчаючи баллістику, Жюль Берн зробив висновок про неминучість появи далекобійної артилерії. Відкриття про розпад атома підводить його до думки про можливість практичного використання атомної енергії. Він твердив, що настане час, коли людина заглибиться в надра Землі і полетить у космос. Таких науково обґрунтованих прогнозів у Жюля Верна безліч. Недарма Д. І. Менделєєв називав його науковим генієм; десятки вчених - серед них і К. Е. Ціолковський,- винахідників, мандрівників вважали Жюля Верна своїм натхненником.

Відтоді як жив і творив Жюль Верн, техніка зробила велетенський крок уперед. XX сторіччя стало епохою науково-технічної революції. Жюль Верн передбачав і це: «Хоч би там що я писав, хоч би там що вигадував - я завжди стою на ґрунті дійсності. Вже близька та пора, коли наукові відкриття перевершать силу уяви».

Так і сталося. Дивовижний «Наутілус» (роман «Двадцять тисяч льє під водою») поступився місцем атомним човнам. Відважні вчені успішно вивчають Північний та Південний полюси. В космосі побували десятки дослідників. На поверхні Місяця вже є сліди коліс місяцеходів і людські сліди...

Жюль Верн створив новий тип пригодницького роману. Він збагатив його новим змістом і підніс на вищий щабель досконалості його художню форму. В творах з ускладненою інтригою письменник не обмежується звичайними для пригодницького роману художніми засобами (подолання перешкод, досягнення майже недосяжної мети, розкриття таємниці тощо). Щоб по-справжньому зацікавити читача, він завжди вигадує незвичайний сюжетний хід або неймовірний поворот дії. Він показав себе винахідником не тільки щодо наукової фантастики, але і в доборі сюжетів, які відзначаються невичерпним розмаїттям, оригінальністю, новизною.

Герої творів Жюля Верна - мандрівники, вчені, винахідники, дослідники - завжди розумні, вольові, шляхетні й людяні Вони не знають, що таке вагання, суперечності, сумніви. Обравши мету, вони йдуть до неї, долаючи всі труднощі й небезпеки. Вони невтомно борються за свободу і справедливість, захищають бідних і знедолених. «В Жюля Верна не знайдеш героя, який не був би готовий ризикувати життям, щоб урятувати іншого. Дійова великодушність, прагнення прославити людину, зобов'язуючи особистість спрямовувати свої зусилля на благо суспільства,- ось ті дві великі тенденції, що характеризують [8] творчість Жюля Верна з погляду моралі»,- пише сучасний французький літературознавець Пелен де Дісбах.

Майже всім творам Жюля Верна притаманні соціальні мотиви; для багатьох романів, надто останніх, характерне виразне політичне звучання; у всіх творах лунають вільнолюбні ноти. Його герої протестують проти будь-яких форм національного й колоніального гніту. Ідеал героя, уособлення кращих його рис - це капітан Немо (романи «Двадцять тисяч льє під водою», «Таємничий острів»). «До останнього подиху стоятиму я на боці гноблених; кожен гноблений був, в і буде мені братом»,- каже він.

Загарбницькі війни та колоніальні грабунки Жюль Верн вважає найбільшою небезпекою, що загрожує мирному розквіту народів. У романах, дія яких відбувається в колоніальних країнах, письменник розповідає про те, як жорстоко утискують місцеве населення колонізатори. В «Дітях капітана Гранта» це англійці, що влаштовують криваві розправи над тубільцями. В «Паровому домі» - знову-таки англійці, що по-звірячому вбивають повсталих сипаїв.

Роману «П'ятнадцятирічний капітан» властиві всі риси, зазначені вище. В центрі твору стоїть образ Діка Сенда - хороброго, талановитого юнака, що взяв на себе командування шхуною-бригом, коли її каштан загинув, полюючи на кита; згодом, після катастрофи судна, Дік Сенд здійснив подорож по Анголі (Екваторіальна Африка), щоб урятувати людей, за життя і долю яких він вважав себе відповідальним. Юнак разом із своїм невеличким загоном подолав шлях через джунглі, болота, пустелю, відбивав напади хижих звірів і дикунів, боровся зі стихіями, голодував і терпів спрагу. Мужність і воля Діка перемогли. Сповнена смертельних небезпек мандрівка закінчилася щасливо. Злочинці, які хотіли вбити Діка й захопити в полон його супутників, зазнали справедливої кари.

В цьому романі Жюль Верн викрив і гнівно затаврував систему работоргівлі в Анголі. Він створив образи нелюдів-рабо-торговців різних національностей: португальців Негору і Коїмбри, американця Гарріса, араба Ібн-Хаміса, запроданців свого народу негрів Алвіша і тубільного володаря Муані-Лунга.

Сильних духом, кмітливих юнаків, здатних здійснювати великі справи, бачимо також у романах «Діти капітана Гранта», «Два роки канікул», «Найда з загиблої «Цінтії» та інших.

«Устремленньїй в будущее». «Литературная газета», № 5 від 1 лютого 1978 р. [9]Жюль Верн - представник демократичного табору французької літератури XIX сторіччя-. Визвольні ідеї письменника, співчуття боротьбі пригноблених народів, ненависть до капіталізму, патріотизм і віра в прекрасне майбутнє,- все це дав підстави вважати його одним із кращих виразників прогресивних думок свого часу

Сучасний французький письменник-комуніст П'єр Гамарра сказав про автора «П'ятнадцятирічного каштана»: «Кращим світом для Жюля Верна в той, у якому людина зможе весело сміятися. А так людина сміється лише тоді, коли приходить дружба і мир!»

ВАДИМ ПАЩЕНКО,

кандидат філологічних наук, професор

 


© Aerius, 2004